Ато́ I, сз. 1) А, но, а не то, а между тѣмъ. Ой не жаль би мені воза, коли б дівка була гожа; а то руда і погана — мені воза поламала. Як би сама, — ще б нічого, ато й стара мати, що родила на світ Божий, мусить погибати. 2) Кромѣ того, еще. Його два сини, ато взяв п'ять хлопців сиріт.
Батіночко, -ка, м. = батенько. Батіночку рідненький, матіночко, моя голубочко! рятуйте!
Виказувати, -зую, -єш, сов. в. виказати, -жу, -жеш, гл.
1) Обнаруживать, обнаружить, открывать, открыть, высказывать, высказать. І ушки в мене сміються, так ними (дітьми) втішаюся, та їм сього не виказую. Виказує на тебе, що ти з ним крав.
2) Выговаривать, выговорить, высказывать, высказать. Лає чоловіка та виказує.
Викоренити, -ся. Cм. викорінюватися.
Жовтоли́ций, -а, -е. Желтолицый.
Зсинобежитися, -жуся, -жишся, гл. Прикинуться бѣднякомъ, несчастнымъ. Зігнувсь, зсинобоживсь і почав прохати.
Катерга, -ги, ж. = каторга. Мучився 54 годи в турецькій катерзі.
Оживлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. оживи́тися, -влю́ся, -вишся, гл. Оживляться, оживиться. Ой пойду я, приближуся, на серденьку оживлюся.
Покидь, -ді, ж. = покидька.
Упроситися, -шу́ся, -сишся, гл. Испросить разрѣшеніе войти. Упросились злидні на три дні, та чорт їх і довіку викишкає. Упросивсь до тих людей на ніч.
