Відмуровувати, -вую, -єш, сов. в. відмурува́ти, -ру́ю, -єш, гл. 1) Разбирать, разобрать каменную или кирпичную стѣну, которая закрывала входъ. Льох замурований, треба його відмурувати. 2) Отгораживать, отгородить каменной или кирпичной стѣной. Відмурував город від сусіда.
Золотити, -чу́, -тиш, гл. Золотить, позлащать. Сонечко гай золотило.
Ігронько, -ка, м. Музыкантъ. Приїхали подоляне з подолу, ой привезли свої ігроньки з собою; ой загадали хорошенько іграти.
Космак, -ка, ж. Космы, косы. Ось постій, каже, суча дочко: дай мені тебе за космаки піймати.
На́рубень нар. Ребромъ. Клади його нарубень.
Німчити, -мчу, -чиш, гл. Онѣмечивать.
Перепинити, -ся. Cм. перепиняти, -ся.
Позростати, -та́ємо, -єте, гл. Вырасти (о многихъ).
Хижчина, -ни, ж. = хижка. А вана метнулась у хижчину, — там стояла горілка. Побігла вина швиденько у хижчину. Я тобі поставлю хишчину в лісі, і там будеш сидіти.
Шестерниця, -ці, ж. = шестерня 1. Ум. шестерни́чка, шестірни́чка. Орет мі плужок четверничкою, жич, Боже, на рік шестірничкою.
