Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

падіж

Падіж, -жа, м. Падежъ. Падіж на овечок. Харьк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 86.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАДІЖ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАДІЖ"
Бурлачок, -чка, м. Ум. отъ бурлак.
Важок, -жка, м. Гирька въ ватерпасѣ; тяжесть, привязываемая къ концу веревки (напр. при опусканіи въ воду и пр.).
Голу́бочка, -ки, ж. Ум. отъ голубка.
Диво́висько, -ка, с. 1) Зрѣлище. З иншими приятелями на дивовисько пішов. 2) Удивительное явленіе.
Єло́м, -му, м. Конической формы баранья шапка. Канев. у. Чуб. VII. 413.
Зарештува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Арестовать.
Їжак, -ка, м. 1) Ежъ. Котл. Ен. І. 11. Ном. № 6388. 2) Родъ намордника съ колючками, надѣваемый на телятъ, чтобы они не могли сами сосать корову. Каменецк. у.  
Кед нар. = кедь. Тоді співала, кед єсь сина колихала. Гол. І. 172.
Тарко, -ка, м. Кличка пестрой собаки. Шейк.
Червонуватий, -а, -е. = червонявий. Червонуватий світ. Левиц. І. 120.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПАДІЖ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.