Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

брякти

Бря́кти, -ну, -неш, гл. Разбухать.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 103.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРЯКТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРЯКТИ"
Задзігори́ти, -рю́, -ри́ш, гл. Быстро заговорить. Так задзігорила язиком, що він ледві встиг розібрати ті слова. Левиц. Пов. 67.
Плювати, -плюю, -єш, гл. Плевать.
Родимець, -мця, м. Болѣзнь: параличъ. Чуб. І. 111. Шевч. 307. Алв. 20. Щоб тебе родимець побив. Ном. № 3729. Коли б йому язик родимець одібрав. Г. Арт. (О. 1861. III. 87).  
Родіння, -ня, с. Рожаніе, роды. Мати з родіння померли. Мелитоп. у. Слов. Д. Эварн.
Розжиріти, -рію, -єш, гл. Разжирѣть.  
Самотина, -ни, ж. = самота. Без дружини і надії в самотині посивіє. Шевч.
Спускалка, -ки, ж. Горка, съ которой катаются на салазкахъ и др. снарядахъ. КС. 1887. VI. 482.
Трубета, -ти, ж. = трембіта. Гол. І. 8.
Чей нар. = ачей. Гн. II. 22. Ой час же нам з застілля, та чей же нам місяць засвітить. Гол. IV. 539.
Чорноталь, -лю, м. = чорнолоз. ЗЮЗО. I. 134.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРЯКТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.