Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

брякти

Бря́кти, -ну, -неш, гл. Разбухать.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 103.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРЯКТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРЯКТИ"
Борть, -тя, м. Борть, улей въ деревѣ. Чуб. ІІІ. 392.
Дверча́та, -ча́т, с. мн. Маленькая дверь. Ум. Дверча́тка.
Куч! меж. Восклицаніе, которымъ гонять телять.
Мо́рений, -а, -е. Усталый, изнуренный. Морений кінь.
Опірці нар. Опираясь. опірці ходити. Ходить, опираясь на разные предметы. Опірці по хаті ходе. Н. Вол. у.
Приспівок, -вку, м. = приспів. Гарна пісенька та ще й з приспівком. Конст. у.
Харцизяка, -ки, м. Ув. отъ харциз. К. ЧР. 343. Возьміть його, харцизяку — він уб'є мене. Шевч. 292.
Цпеник, -ка, ж. = шпеник 1. Вх. Лем. 481.
Часувати, -су́ю, -єш, гл. Быть въ агоніи. Уже й свічку засвітили, бо вже почала часувати. Переясл. у. Як чоловік часує, очі йому стануть ясні, як зеркало. Мил. 165.
Черво нар. Красно. Сонце сіда черво. Мнж. 194.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРЯКТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.