Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

брячка

Брячка, -ки, ж. Пряжка. Вх. Лем. 481.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 103.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРЯЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРЯЧКА"
Бишиха, -хи, ж. и пр. = бешиха и пр.
Брідок, -дка, м. 1) Ум. отъ брід. 2) — курячий. Родъ вышиванья.
Заклина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. заклясти́, -клену́, -не́ш, гл. Заклинать, заклясть, проклинать, проклясть. Заклинаю тебе Богом, не муч мене. Єв. Мр. V. 7. Заклинаю тя іменем Божим. МУЕ. III. 53. Десь ти мене, моя мати, в барвінку купала, купаючи заклинала, щоб долі не мала. Мет. Заклинала вона гроші ті... ось як. Грин. II. 143.
Конячка, -ки, ж. Ум. отъ коня́ка.
Лю́терський, -а, -е. Лютеранскій. Польський міст, лютерський піст, турецьке набоженство — то все блазенство. Ном. № 8108.
На́гляд, -ду, м. Присмотръ. Желех.
Начурити, -рю, -ри́ш, гл. = надзюрити. Дощ не начурив по остреву у сіно. Шух. І. 170.
Повірхник, -ка, м. Крыша надъ стрункою, — частью кошари, гдѣ доятъ овецъ гуцульскіе пастухи. Шух. І. 193, 194.
Потятко, -ка, с. Ум. отъ потя.
Судовне нар. Судебнымъ порядкомъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРЯЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.