Відсапувати Ii, -пую, -єш, сов. в. відсапнути, -ну, -неш, гл. Переводить, перевести духъ. Товстий Хоцінський насилу дихав, одсапував після дороги. Відсапнув трохи.
Гардувати, -дую, -єш, гл. 1) Запруживать. Гардувати у ставку воду. 2) Быть перевозчикомъ. 3) Находиться. До лісу почвалав, де гардував Евандр з попами.
Косогір, го́ру, м. Косогоръ. Горілка так і потекла з комір по косогору.
Ламучий, -а, -е. = ламкий. Осика ламуче дерево.
Наглумля́тися, -ля́юся, -єшся́, сов. в. наглуми́тися, -млю́ся, -мишся, гл. Глумиться, наглумиться, насмѣяться. Наглумився з мене, да ще й перед людьми.
Овва! меж., выражающее удивленіе, сомнѣніе, иронію. Эва! какъ бы не такъ! Перевелись тепер рицарі в Січі... — Овва! гукнув тутъ на всю світлицю Кирило Тур.
Окрадати, -да́ю, -єш, гл. = обкрадати.
Селіток, -тка, м. Родившійся въ этомъ году.
Сорокопуд, -да, сорокопуст, -ста, м. пт. сорокопутъ. Сорокопуда гріх бить, бо він за курями тягне — кобця б'є.
Тертиця, -ці, ж. Доска. Ум. терти́чка, терти́ченька, терти́чечка.
