Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

брязчати

Брязчати, -чу, -чиш, гл. Бряцать, звенѣть. Чуб. ІІІ. 35, 112. Козак, мамцю, гуляє, брязчать в його гроші. Н. п. Коли б у шинкарки, то б брязчали чарки. Чуб. V. 831. Сам до мене босий чеше, щоб підківки не брязчали. Мет. 27.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 103.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРЯЗЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРЯЗЧАТИ"
Брикайло, -ла, м. Имѣющій привычку лягаться.
Викомпонувати, -ную, -єш, гл. Выдумать, придумать. Про що иншому і згадать страшно, те низовець.... викомпонує, вимізкує. К. ЧР. 137.
Загля́гати, -гаю, -єш, гл. Приготовить гля́ганий сыръ. Cм. гляганий. Марк. 158.
Ма́яння, -ня, с. Развѣваніе.
Мели́кати, -каю, -єш, гл. Издавать звукъ. Яка там тварь меликає?
Наво́зити, -жу, -зиш, сов. в. навезти́, -зу́, -зе́ш, гл. Навозить, навезть. Дідова дівка навезла усякої всячини. Рудч. Ск. II. 58.
Пика, -ки, ж. Морда, рожа. Як дам тобі ляща я в пику. Котл. Ен. І. 33. Як вихватить дід із воза велику притику, побив бабі, помолов голову і пику. Мет. 472. Пикою закрутив. Не понравилось. Ум. пи́чка.
Понаброювати, -бро́юю, -єш, гл. То-же, что и наброїти, но во множествѣ или о многихъ.
Поопоганювати, -нюю, -єш, гл. = пообпоганювати.
Щадниця, -ці, ж. Сберегательная касса.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРЯЗЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.