Головка, -ки, ж. 1) Ум. отъ голова. 2) Кочень капусты. Дай же, Боже, час добрий, щоб моя капуста приймалась і в головки складалась. 3) Маковка. Баба головки з маку позрізувала. 4) Шляпка гвоздя, винта, шворня. 5) Часть полоза у саней, загибающаяся къ верху. 6) Часть гончарнаго круга. Cм. круг. 11. 7) Пачка, пучекъ очищеннаго и приготовленнаго для тканія сита волоса изъ конскаго хвоста. 8) Особый родъ орнамента при украшеніи гуцульскихъ издѣлій. 9) мн. Девятая фигура при игрѣ въ мячъ, называемой стінка. 10) — мертва. пт. Parus caudatus, долгохвостикъ, хвостовый ремезъ. 11) = голова святоянська.
Двілі́ток, -тка, м. Двухлѣтній быкъ.
Досвітко́вий, -а, -е. Предразсвѣтный. Темнота досвіткова.
Зала́щитися, -щуся, -щишся, гл. О собакѣ: начать ласкаться. То собаки гавкали, наче кого за поли ведуть, а то залащились зразу і перестали гавкать.
Пересікати, -ка́ю, -єш, сов. в. пересікти, -січу, -че́ш, гл. Пересѣкать, пересѣчь. Пугою обуха не пересічеш.
Полюддя, -дя, с. Полюдье, обѣздъ для собиранія дани съ народа и самая дань эта. Варяг, що на полюддя з города вийшов.
Проявка, -ки, ж. Ум. отъ проява.
Татусів, -сева, -ве = татусеньків.
Укришувати, -шую, -єш, сов. в. укришити, -шу, -шиш, гл. Крошить, накрошить. Чи я согрішив, що трохи вкришив?
Чорний, -а, -е. 1) Черный. Чорний як циган. Очі чорні, як терночок. Чорні брови маю, та й не оженюся. Чорна свита. Чорна хмара.
2) Грязный. Мене мати не пустила, що в чорному ходячи, скажуть ледащиця. чорне море. Черное море. Чорним морем далеко гуляли. чорне сло́во. Брань, ругательство, преимущественно съ упоминаніемъ чорта. Він назвав мене чорними словами, каже: сякий-такий сину, та й по матерному.
3) говорити по чорному. Упоминать чорта въ рѣчи. Ум. чорненький, чорнесенький. чорненечкий.
