Волити, -лю, -лиш, гл. Хотѣть, желать. Ой чи волиш, Бондарівно, та мед-вино пити, а чи волиш, Бондарівно, в сирій землі гнити? волити волю. Исполнять желаніе. На чіїм возі сидиш, того й волю воли. Уже ж мені та й надокучило твою волю волячи.
Загамува́тися, -му́юся, -єшся, гл. Успокоиться, утихнуть; удержаться. Не руш її (дитини), — тільки що загамувалась.
Згрузи́ти, -жу́, -ви́ш, гл. — доро́гу. Размокшую отъ дождя дорогу испортить ѣздой, ходьбой. Так згрузять дорогу, що треба бичувать, щоб витягти воза.
Здойми́ти, -млю́, -миш, гл. = здійняти. Шапку з голови здоймити.
Кучериха, -хи, ж. Жена кучера. Кучерихи дома не було.
Му́ченицьтво, -ва, с. Мученичество.
Плямовитий, плямуватий, -а, -е. Пятнистый, въ пятнахъ.
Притамувати, -му́ю, -єш, гл. Задержать, придержать.
Супліка, -ки, ж. Прошеніе, письменная просьба. Супліка до Грицька К.... и Подаваймо супліку до архирея, щоб прислав нам попа.
Хощик, -ка, м. Кустъ? Ой бо мене змиє дрібненький дощик, а розчеше терновий хощик.
