Божий, -а, -е. 1) Божій, божескій. Божа воля, Божа й сила. Усе Божеє, тільки гріхи наші. 2) — дім. Церковь. Завтра Головосіка — треба йти до Божого дому. 3) божа мати. Богоматерь. 4) божий дар. Причастіе. До Божого дару з чортовими ногами. 5) боже дерево = біждерево. 6) божа постіль. Смертный одръ. Скоро мати старая, лежачи на Божій постелі, сина вздріла, на своє лице хрест собі положила. 7) божа пташка. Пчела. 8) божа роса. Молоко. За Божую росу не беруть грошей. 9) божа ручка. Раст. Primula officinalis L. 10) на божій дорозі. При смерти. У три дні занедужала, а вже й на Божій дорозі. 11) божу хвалу за хвіст тягти. Звонить въ колокола (насмѣшл.). 12) на боже дати. Дать на службу церковную, на молебенъ. Тра занести до церкви на Боже, Миколаю. Дала на Боже карбованця. 13) іди ж ти в божу путь. Иди съ Богомъ. 14) святий та божий. Говорится о человѣкѣ, прикинувшемся кроткимъ и добродѣтельнымъ.
Кажанек, -нка, м.
1) Ум. отъ кажан. Замиготіли кажанки, наче хто перекидав грудками.
2) Мѣховая или кожаная куртка.
Лапнути, -ся. Cм. лапати, -ся.
Перекицнути, -ну, -неш, гл. Перекувыркнуться. Cм. перекіцнутися.
Поболітися, -ліємося, -єтеся, гл. Заболѣть (о многихъ). Боли му ся поболіли, сам бідний заслаб.
Порадник, -ка, м. Совѣтникъ. Мій батеньку, мій старесенький, мій пораднику дорогесенький. Не порадник він, а щирий зрадник. Ум. порадничок. Мій таточку, мій порадничку.
Потемнити, -ню, -ниш, гл. Ослѣпить. Щоб тебе побило, потемнило на путі, на дорозі і куди ти повернешся лицем своїм!
Промандрувати, -ру́ю, -єш, гл. Пропутешествовать; пройти, путешествуя.
Рожденець, -нця, м. Уроженецъ. Та він ще з дідів, з прадідів — рожденець харьківської губерні.
Чиркот, -та, м. = омелюх.
