Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

падлючний

Падлючний, -а, -е. Подлый, испорченный. От падлючні діти: понехтували хлоп'я, — я́к побили! Зміев. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 86.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАДЛЮЧНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАДЛЮЧНИЙ"
Запропаща́ти, -ща́ю, -єш, сов. в. запропасти́ти, -щу́, -сти́ш, гл. За твоєю головою запропастила свій вік молодою. Ном. № 9147.
Кокин, -на, м. Пѣтухъ кохинхинской породы. Вх. Уг. 245.
Мале́нечкий, -а, -е., Ум. отъ малий.
Облізковий, -а, -е. = обапольний. Облізкові дошки. Кобел. у.
Окань, -ня́, м. Большеглазый, пучеглазый. Канев. у.
Пагність, -ностя, м. Ноготь. О. 1861. XI. Св. 62. Добра ні на пагність. Св. Л. 281.
Переп'ят устати. Стать кому на дорогѣ, преградить кому путь. Переп'ят встане на тебе, москалю, моє святе, моє пророче слово. К. ХП. 97.
Список, -ску, м. 1) Списокъ, запись. Ти вже виписаний з наших списків. Грин. II. 149. У сільські списки так його записали. Кв. І. 228. 2) Копія.
Татців, -цева, -ве = таточків. Шейк.
Факт, -ту, м. Фактъ. Показуємо.... на сей сумний факт, усякому у нас звісний. О. 1861. XI. 102. Давно то було, але то факт. Гн. ІІ. 121.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПАДЛЮЧНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.