Вилітати, -таю, -єш, сов. в. вилетіти, -лечу, -тиш, гл.
1) Вылетать, вылетѣть. Ластівки вилітають, годину обіцяють. Вилітали запорожці на лан жито жати.
2) Взлетать, взлетѣть на что. Курча часто вилітає на квочку.
Губ'яка, -ки, ж. = Губка 2.
Дотяга́тися I, -га́юся, -єшся, сов. в. дотягти́ся, -гну́ся, -нешся, гл. Дотягиваться, дотянуться, дотаскиваться, дотащиться.
Дри́ґа́ти, -ґа́ю, -єш, одн. в. дриґну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Дѣлать быстрое движеніе ногою; судорожно подергиваться. Тут уміра, а ногою ще дриґа. Не рад лях, що взяв по зубах, а він ще і ногами дриґає. А Потоцький ще гірш сміється: аж ніжками дриґа та регочеться. І старому собаці дриґають жили. Тепер вони сплять з перепою, не дриґне ні один ногою.
Мно́жество, -ва, с. Множество.
Розварюватися, -рююся, -єшся, сов. в. розваритися, -рюся, -ришся, гл.
1) Развариваться, развариться.
2) Варить много кушаньевъ? Тепер піст, — нічого по багато розварюваться.
Супіскуватий, -а, -е. Супесчаный.
Урядувати, -дую, -єш, гл.
1) Отправлять службу.
2) Управлять (о правительствѣ).
Учовпти, -пу, -пеш, гл. Понять, уразумѣть. Разів з десять скажу йому, поки вчовпе.
Цюцька, -ки, ж.
1) Ум. отъ цюця.
2) = комаха 1.
