Вимучити Cм. вимучувати.
Відбрехатися Cм. відбріхуватися.
Голоснійшати и голоснішати, -шаю, -єш, гл. Становиться громче, звучнѣе. Разом з пташиними піснями голоснішає пісня дівоча.
Молодя́тник, -ка, м. Волокита, дѣвушникъ.
Підліток 2, -шка, м. Однолѣтній ростокъ посаженнаго орѣховаго зерна.
Помацки нар. Ощупью. Помацки... дверей шукають. Гіркий світ: тато і мама осліп, а діти помацки ходять.
Просмердітися, -джуся, -дишся, гл. Провоняться. Ся просмердів світ.
Стебельце, -ця, с. Ум. отъ стебло.
Тандитницин, -на, -не. Принадлежащій старьевщицѣ.
Черкати, -ка́ю, -єш, гл.
1) Проводить черту, чертить. Як надрізує чоловік хліб цілий, то попереду черкає ножем навхрест.
2) Писать. Батюшка усе зашептував і записував; сестра Меланія теж собі пірцем черкала.
3) Бить (огнивомъ). Кресалом черкає.
4) Ругаться, поминая чорта. Не найшов дверей та й черкає: «Шо воно за чорт там?»
5) Выпивать. Горілку, мед не чаркою, поставцем черкає. Прогуляє; кажуть, черкає добре.
6) = черчати.
