Братовбийця, -ці, об. Братоубійца.
Важити, -жу, -жиш, гл. 1) Вѣсить; имѣть вѣсъ. Він таки має вагу, важить. 2) Взвѣшивать. Поламались терези, сіль важучи на вози. 3) Имѣть значеніе, вѣсъ, значить. Знайду собі иншого.... ти мені не важиш нічого. Що він на своєму господарстві важить? що він за чоловік? 4) Иметь виды, мѣтить; умышлять, покушаться. Я двох люблю, я двох люблю, — на третього важу. На віщо ж ти важиш: чи на мою ясненькую зброю, чи на мого коня вороного, чи на мене, козака молодого. Де я мірю, там я вцілю, де я важу, — там я вражу. Хто на моє здоров'я важить, той (сам його) не має. Він уже давно важив на нас. на новий рік мав хату запалити, а це от обікрав таки. 5) — чим. Рисковать. Не раз, не два через плоти лазив, не раз, не два здоров'ям важив. 6) — легко. Придавать мало значенія, не придавать особаго значенія. Не годилось так легко важити тієї сили.
Вигнічувати, -чую, -єш, сов. в. вигнітити, -чу, -тиш, гл. Выжимать, выжать.
Возок, -зка, возочок, -чка, м. = візок, візочок.
Гарнюк, -ка, м. Красавецъ.
Дзьобань, -ня, м. = Оскард (съ острыми концами).
Надмолоти́ти Cм. надмолочувати.
Підмазувати, -зую, -єш, сов. в. підмазати, -жу, -жеш, гл.
1) Подмазывать, подмазать. Треба підмазати, жеб не рипів.
2) Давать, дать взятку. Дарма праця: я не підмазував — нічого в суді не зроблять.
Потуркотіти, -кочу, -тиш, гл. = потуркотати.
Сад, -ду, м.
1) Садъ. Сади рясні похилились. — виноград. Виноградникъ.
2) Мельничный поставъ. Ум. садо́к, садочок, садонько. Садок вишневий коло хати.
