Виганяти 2, -няю, -єш, сов. в. вигнати, -жену, -неш, гл.
1) Выгонять, выгнать, изгонять, изгнать. Вигнав Бог людей з раю. Син виганя з хати. Вигнала свиню з огорода.
2) Гнать, выгонять, выгнать. Молотить виганяє людей недобитих. Виганяє чумак сірі воли та на раннюю росу.
3) Вышибать, вышибить. Клин клином виганяй.
4) ви́гнало що, кого. Выросъ очень въ вышину. Вигнало того дуба так, що за всіх вищий. Доріс Павлусь до парубка. Так його вигнало.
Зажада́ти, -да́ю, -єш, гл. Пожелать, потребовать.
Замі́тити Cм. замічати.
Злиза́ти Cм. злизувати.
Кульбака, -ки, ж. Сѣдло. Який кінь, така й кульбака.
Мости́на, -ни, ж. 1) Половица. Ой зірви, синку, в коморі мостину, сховай, синку, чужую дитину. 2) Полъ.
Пристаріти, -рію, -єш, гл. = пристарітися. Як я пристарів, зуби з рота повипадали.
Прошколярувати, -рую, -єш, гл. Пробыть школьникомъ.
Розжатися Cм. розживатися.
Скорбити, -блю́, -би́ш, гл. Причинять скорбь. Старого лиш скорбили, серденько му точили.
