Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пагонець

Пагонець, -нця́, м. Ум. отъ пагін.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 86.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАГОНЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАГОНЕЦЬ"
Барлій, -лія, м. Раст. = барлян = біждерев. Вх. Пч. I. 8.
Виникнути Cм. виникати.
Кріваво нар. Кроваво. Кріваво за велику здобич бились К. ЦН. 167.
Наздрі́ти, -рю́, -ри́ш, гл. 1) Замѣтить, усмотрѣть. 2) Заглянуть. Не можна і в хату наздріти.
Необзир нар. Безъ оглядки. Давай на Буджаки необзир утікати. К. Дз. 15. А чортяка з-за ліси: кух-ких-кух! Баба необзир додому! Г. Барв. 195.
Потаскати, -ка́ю, -єш, гл. Потащить. Вона і потаскала його. Мнж. 30. Із бою потаскали в стан. Котл. Ен.
Рівнісінький, -а, -е. Совершенно гладкій,, с. прямой, с. равный.
Телятник, -ка, м. 1) Пастухъ, пасущій телятъ. 2) Хлѣвъ для телятъ. Шух. І. 185. Ум. телятничок.
Урити, -ся. Cм. уривати, -ся.
Цундра, -ри, ж. Лохмотье. Фр. (Желех.). Вх. Лем. 481.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПАГОНЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.