Вискалятися, -ляюся, -єшся, сов. в. вискалитися, -люся, -лишся, гл.
1) Оскаливаться, оскалиться.
2) О солнцѣ: проглядывать, проглянуть сквозь тучи. То дощ, то вискалиться.
Ин'як нар. = и́нак. Однаковісінько йому, чи так, чи, може, ин'як.
Ме́стник, -ка, м. Мститель. Підпалу жде, як той местник часу дожидає.
Облізти Cм. облазити.
Облікувати, -ку́ю, -єш, гл. Признать, счесть. Його ні за що мають, облікували за ледащо. Його ще за панів усе село облікувало за всьогосвітнього злодія.
Погрімати, -ма́ю, -єш, сов. в. погрімати, -маю, -єш, гл.
1) Став грім погрімати, стала чорна хмара наступати. Вже переходить гроза, — ще трохи погріма та й затихне.
2) Гремѣть, погремѣть, громыхать, погромыхать, стучать, постукивать, постучать. Із разних пищаль погрімали, Хмелниченка гетьманом поздоровляли. Отав козак конівкою по мосту добре погрімати.
3) Только сов. в. Покричать, накричать на кого. Пан економ погрімав і вийшов. А щоб оттам росердиться, погрімать — на наймита, або так на кого — ніхто і не чув ніколи.
Полонка, -ки, ж. = ополонка. Сам же я ту полонку рубав, коня напував.
Полусорочини, -чин, ж. мн. Поминки по умершему въ третью недѣлю. Справляли Наум і Настя знов і третини, і дев'ятини, і полусорочини, і сорочини, як треба по христіянські.
Пороскашлюватися, -люємося, -єтеся, гл. Раскашляться (о многихъ). Діти чогось як пороскашлювалися, то й я за ними не спала.
Чижмар, -ра, м. Сапожникъ.
