Гупо́тнява, -ва, с. 1) Топотъ. Чую: гупотнява по дорозі, — думав, що коні біжать. 2) Стукотня (глухими ударами).
Даве́ць, -вця, м. Подающій, даватель. Від злого давця бери й капця.
Залескоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Запищать (о кобчикѣ). Кібчик залескотів, спускаючись на березу.
Натуркувати, -кую, -єш, сов. в. натуркати, -каю, -єш, гл.
1) Наговаривать, наговорить очень много, натараторить. Натуркали мені повні вуха, — вже я не знаю що й до чого.
2) Наговаривать, наговорить на кого-либо.
Пархатий, -а, -е. Паршивый. Назирив він коненя мале, сухе та таке пархате, що аж гречкою усипане.
Підпомощний, -а, -е. Состоящій підпомошником 2. І виборних, і підпомощних, і простих, і старших вельможних, хто ні попавсь, того і товк.
Поросхилювати, -люю, -єш, гл. То-же, что и росхили́ти, но во множествѣ.
Сквирк, -ку, м. Плачъ, хныканье.
Скоголити, -лю, -лиш, гл. = скиглити. Ти, суко, не скоголи.
Тужаночка, -ки, ж. Печаль. Тільки тужаночки, що жінки немає.
