Вечеря, -рі, ж. Ужинъ. Надіявся дід на обід, та без вечері ліг спати. вечерю вечеряти. Ѣсть ужинъ, ужинать. Ой годі, годі сивим конем грати; ходи до мене вечерю вечеряти. вечерю посилати, носити. Въ канунъ Рождества, послѣ обрядоваго ужина, посылаютъ вечерю (кутю, озварь и пр.) родителямъ, кумамъ, крестному отцу или матери, священнику и пр.: носять ее, обыкновенно дѣти, завязанную въ платокъ или полотенце; тѣ, кому ее приносять, лишь отвѣдаютъ ее и возвращаютъ (для дальнѣйшихъ посѣщеній), подаривъ что либо принесшему. Ум. вечере[о]нька. Нам вечеронька не мила: широкая нивонька втомила.
Зі́рко 1, -ка, с. Зернышко. Зірко до зірка, то буде мірка.
Зять, -тя, м. Зять. Хвали, мати, того зятя, що я полюбила. Ум. зя́тенько, зя́течок. Я ж тобі, зятеньку, рідная свість.
Колоддя, -дя́, с. соб. отъ колода. Я закладав комори й хату з віковічного дубового колоддя на два людські віки.
Ма́ло нар. Мало, немного. Розуму багато, а грошей мало. А діти на тоє і мало не дбають. мало не, мало-мало не, мало що не. Чуть не, чуть-чуть не, едва не. За ним ідуть мало-мало не три тисячі. Мені мало рук не вломили, а ти мовчиш. Боже мій! мало коромисла не впустила і слова не промовлю — зраділа. за мало. Слишкомъ мало. ні мало не. Нисколько. Ой ви ж мені в злій годині ні мало не важкі. Сравн. ст. менше. Менше вкусиш, борше лигнеш.
Нужда, -ди, ж. 1) Нужда, недостатокъ. 2) Надобность, необходимость. Надумались збірати гроші про таку народню нужду. Ум. нуждонька, нуждочка.
Партес, -су, м. Партесъ.
Парубчина, -ни, м. = парубок. А дівчину парубчина давно виглядає.
Позазнаватися, -знаємося, -єтеся, гл. Познакомиться (со многими, о многихъ).
Усипляти, -ляю, -єш, гл. Засыпать, заспать. Полягали й усі спати, а менший став вартувати. Менший братік не всипляє. Мати сина колихала, і день, і ніч не всипляла. Cм. ii. усипати.
