Дарі́жний, -а, -е. Подаренный, даровой. Пан дав йому десятину землі навічне, подарував йому. Так він на тій даріжній землі розвів садок.... Той садок його, бо земля даріжна.
Застано́ва, -ви, ж. = застава 1. Поніс чоловік до жида ціп на застанову, щоб навірив горілки. Жидові клади застанову як позичаєш, а йому не треба. Кожух у застанові.
Застраши́тися, -шу́ся, -ши́шся, гл. Испугаться, устрашиться.
Затараба́нити, -ню, -ниш, гл. 1) Забарабанить; застучать. Здалось, що як неначе ложками на лаві затарабанило; думаю, певно кіт. 2) Задѣвать, затащить.
Лавчастий замок. Въ гуцульскихъ хатахъ одинъ изъ двухъ родовъ деревянныхъ замковъ, которыми запираются входныя двери; называется также сліпий. лавчєстий замок состоитъ изъ одвірника, засува и зубчастого ключа. одвірник прибить до одвірок, сквозь него проходитъ засув съ двумя отверстіями (ґарами): въ одвірнику находятся лавки, гладкіе продолговатые куски твердаго дерева, силою своей тяжести падающіе в ґари, чѣмъ и производится запираніе; при помощи зубчєстого ключа эти лавки поднимаются, засув получаетъ возможность передвинуться и отпереть дверь.
Ломіга, -ги, ж. Большая дубина, большая палка.
Поетичний, -а, -е. , поетичній, -я, -є. Поэтическій. Слухало все, що живо, їх нових поетичніх творів. Поетичні сльози над Марусиною гарною і смутною долею. Поетичня мова. Талант поетичній. Брали поетичні фарби... з того, що бачили перед собою.
Поїдинок, -нку, м. = поєдинок 1. А звечора уночі сходилися багачі, стали раду радити, кого в некрути взяти: поїдинки не брати, будем лани орати; чинчового не брати, будем лани сівати.
Трепотіти, -чу́, -ти́ш, трепоті́тися, -чу́ся, -ти́шся, гл. = трепотати.
Шарабурити, -рю, -риш, гл. = шурубурити. Потаїли гроші, а тепер тими грішми й шарабурять.
