Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пабородки
пава
павидло
павиний
павич
павичевий
павичка
павідь
павіко
павічайка
павкати
павлик
павовий
паволоч
павонька
паворожка
павороз
павочка
павприця
павук
павуковий
павун
павур
павуриця
павурка
павутина
павутиння
павутиця
павучина
павучок
пав'яний
пагілля
пагін
пагністки
пагність
паговіння
пагонець
пагоння
пагорок
пагуба
пад
падалець
падалиця
падалишний
падальник
падалюк
падання
падати
падатися
падатоньки
падворок
падиволос
падина
падистий
падичій
падіж
паділ
падкати
падкатися
падковитий
падкувати
падкуватися
падло
падлюка
падлючний
падолист
падонько
падчереня
падчерка
падь
пажера
пажерливий
пажила
паз
пазати
паздеристий
паздерити
паздерник
паздір
паздір'я
пазинати
пазити
пазілки
пазовитий
пазолина
пазолки
пазорь
пазуха
пазушина
пазушшя
пай
пайда
пайдити
пайка
пайматка
пайматуся
пайматчин
пайок
пайстра
пайстровий
пак
пакати
пакелат
пакіл
пакілля
пакінь
пакісливий
пакісний 2
пакість
паклен
паклун
пакнути
пакоси
пакосний
пакосник
пакта
пакувати
пакуватися
пакунок
пакут
Виганяти 1, -няю, -єш, гл. Вы́бѣгать. Виганяв по всьому городу. Аф. 325.
Відкручуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. відкрути́тися, -чу́ся, -тишся, гл. Отдѣлываться, отдѣлаться. Став думати, як би то від них відкрутитись. Кв. І. 255.
Жереб'я́, -я́ти, с. Жеребенокъ. Їхала Пречиста Мати на осляті, Сус Христос на жереб'яті. Грин. II. 35. Ум. жереб'я́тко. Чуб. ІІІ. 452.
Моли́твини, -вин, ж. мн. Обрядъ чтенія очистительной молитвы надъ новорожденнымъ и нареченія ему имени. Камен. у.
Перемішувати, -шую, -єш, гл. 1) сов. в. переміша́ти, -ша́ю, -єш, гл. Смѣшивать, смѣшать, перемѣшать. Перемішувати овес з ячменем. 2) сов. в. переміси́ти, -шу́, -сиш, гл. Мѣсить наново, перемѣсить. Шкода перемішувати тісто, винявши з печі. Ном. № 14228.
Понапікати, -ка́ю, -єш, гл. Напечь. Всього понапинано. Мнж. 130. Вона заходилась, понапікала хліба. Грин. II. 85. Мати понапікала й понаварювала. Левиц. Пов. 154.
Порадіти, -ді́ю, -єш, гл. Порадоваться. Вийде мила, — порадіє. АД. І. 270.
Присінечки мн. ум. отъ присінки.
Рундучний, -а, -е. Относящійся къ крыльцу, къ ларямъ. Рундучний торг.
Турма 2, -ми, ж. Тюрьма. Драг. 202. Турма велика і кріпко збудована, та чорт їй рад. Ном. № 967, стр. 283. Обід поставив.... турмам і старцям. Міф. Г. 69.
Нас спонсорують: