Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пабородки
пава
павидло
павиний
павич
павичевий
павичка
павідь
павіко
павічайка
павкати
павлик
павовий
паволоч
павонька
паворожка
павороз
павочка
павприця
павук
павуковий
павун
павур
павуриця
павурка
павутина
павутиння
павутиця
павучина
павучок
пав'яний
пагілля
пагін
пагністки
пагність
паговіння
пагонець
пагоння
пагорок
пагуба
пад
падалець
падалиця
падалишний
падальник
падалюк
падання
падати
падатися
падатоньки
падворок
падиволос
падина
падистий
падичій
падіж
паділ
падкати
падкатися
падковитий
падкувати
падкуватися
падло
падлюка
падлючний
падолист
падонько
падчереня
падчерка
падь
пажера
пажерливий
пажила
паз
пазати
паздеристий
паздерити
паздерник
паздір
паздір'я
пазинати
пазити
пазілки
пазовитий
пазолина
пазолки
пазорь
пазуха
пазушина
пазушшя
пай
пайда
пайдити
пайка
пайматка
пайматуся
пайматчин
пайок
пайстра
пайстровий
пак
пакати
пакелат
пакіл
пакілля
пакінь
пакісливий
пакісний 2
пакість
паклен
паклун
пакнути
пакоси
пакосний
пакосник
пакта
пакувати
пакуватися
пакунок
пакут
Борозна, -ни, ж. Борозда. Чуб. V. 341. Старий віл борозни не псує. посл. ум. борозенька. Грин. ІІІ. 660, борознонька, борозна. А я жита не жала, в борознонці лежала. Гол. І. 311. Ти будеш, молода дівчино, жито зажина?пи, я буду у борозках лежати. Мет. 365.
Вавкання, -ня, с. Частыя жалобы на боль. А набридло вже мені твоє вавкання!
Крутовежа, -жі, ж. Раст. Dyanthus superbug. Шух. І. 21.
Лупи́тися, -плю́ся, -пишся, гл. 1) Спадать (о корѣ), лупиться (о кожѣ), шелушиться. Лупляться ноги, що все в воді. Васильк. у. 2) Выходить изъ яйца (о птенцахъ). Ном. № 13690.
Попудити, -джу, -диш, гл. Погнать. А кум їх так попудив, що тільки куряву підняли.
Порозварювати, -рюю, -єш, гл. Разварить (во множествѣ).
Пощибати, -ба́ю, -єш, гл. Отряхнуть. На високій полонині пощибана роса: ба, кто єї да пощибав? Білявиця боса. Гол. II. 454.
Рамуватий, -а, -е. = рамкастий. Вх. Лем. 459.
Роздівати, -ва́ю, -єш, сов. в. роздіти, -діну, -неш, гл. Раздѣвать, раздѣть. Велить мені розувать, роздівать. Чуб. V. 592.
Тахля, -лі, ж. 1) Оконное стекло. В деяких вікнах зовсім не було тахоль. 2) Плита. Ум. тахелька.
Нас спонсорують: