Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підліток 2
підліщки
підлоб'я
підлога
підлоґоння
підложе
підложити
підложниця
підлубник
підльодний
підлюбляти
підлягати
підлящ
підмагати
підмазати
підмазування
підмазувати
підмайстер
підмальовувати
підманити
підмантачити
підмантачувати
підманути
підманювати
підмаренник
підмастерок
підмастити
підмащувати
підмезинний палець
підмерти
підмет
підметець
підмивати
підмиватися
підмила
підмитва
підмити
підмісити
підмітати
підмішати
підмова
підмовити
підмовляння
підмовляти
підмовлятися
підмовонька
підмога
підмогоричити
підмогоричувати
підмогти
підмогтися
підможка
підмокати
підмолодь
підморгнути
підморгувати
підмостити
підмостка
підмотувати
підмочити
підмочувати
підмощати
підмощатися
підмощувати
підмощуватися
підмуровувати
підмурок
підмурувати
піднебення
піднебесний
підневідити
підневіжувати
підневолити
підневолювати
піднести
підніб'я
підніжжя
підніжка
підніжок
піднімати
підніматися
підняток
підняття
підо
підо..
підобідання
підозренний
підозрити
підойма
підок
підопасанє
підопліка
підоплічє
підорати
підосишник
підосінь
підотавитися
підотаманчий
підохотити
підохочувати
підошва
підпавок
підпадати
підпал
підпалайка
підпалак
підпалакати
підпалий
підпалити
підпалкувати
підпалля
підпалок
підпалювання
підпалювати
підпалюватися
підпанок
підпарити
підпарубочий
підпарувати
підпарювати
Вилизати, -ся. Cм. вилизувати, -ся.
Ворожий, -а, -е. Вражескій. Засліпив вороже око. К. Псал. 66.
Дергі́вка, -ки, ж. = Дергавка. Шух. І. 147.
Зані́сно нар. То-же, что и завізно. В млині дуже занісно. Вх. Зн. 19.
Зато́вкувати, -кую, -єш, сов. в. затовкти́, -вчу́, -че́ш, гл. Приправлять, приправить толченымъ саломъ и зеленью. Жінко, вари, лишень, гречані галушки та сито їх із салом затовчи. Рудч. Ск. І. 11. Затовчений свіжим салом з зеленою цибулею і кропом куліш. Левиц. Пов. 109.
Нагусти́ся, -дуся, -де́шся, гл. Нагудѣться. Уже ж тая дівчинонька як голубка гуде, — нехай гуде, нехай гуде, вона нагудеться. Грин. III. 188.
Надска́кувати, -кую, -єш, сов. в. надско́чити, -чу, -чиш, гл. 1) Подбѣгать, подбѣжать. 2)кому, перед ким. Подслуживаться, подольщаться къ кому.
Оплачуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. оплати́тися, -чу́ся, -тишся, гл. Платить, заплатить, выплатить слѣдуемое, откупиться. Мкр. Н. 3. Не журіться, вороженьки, на вас безголов'я, я зароблю й оплачуся за своє здоров'я. Чуб. V. 835. Буде впиться, прохмелиться, шинкарочци оплатиться. Чуб. V. 1062. оплатитися за свою дівку. Дать парнямъ угощеніе за право стороннему парню ходить къ избранной имъ дѣвушкѣ на вечерниці и пр. Мил. 60.
Позаковувати, -вую, -єш, гл. Заковать (многихъ). Білі ніжки позаковували. Чуб. V. 995.
Степка, -ки, ж. Рубленный амбаръ съ печкою, замѣняющій погребъ. Радом. у.
Нас спонсорують: