Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поздихати
поздіймати
поздірря
поздмухувати
поздовжний
поздоровити
поздоровитися
поздоровіти
поздоровішати
поздоровкати
поздоровкатися
поздоровлення
поздоровляти
поздоровшати
поздренє
поздувати
поздумувати
поздурювати
позеленити
позеленитися
позеленіти
позеленуватий
поземний
поземно
позернити
позернитися
позживати
позжинати
поззивати
поззувати
позивака
позивальник
позивання
позивати
позиватися
позика
позирати
позичайло
позичати
позичка
позіпати
позір
позірка
позіскакувати
позіхати
позіхатися
позіхи
позіходитися
позіцунок
поз'їдати
поз'їзджати
поз'їзджатися
поз'їзджувати
позлазити
позламувати
позлегати
позлежуватися
позливати
позлигувати
позлидніти
позлизувати
позлитка
позліплювати
позліплюватися
позлітати
позлітатися
позлітка
позлота
позлотець
позлотистий
позлотити
позлотка
позлущувати
позлущуватися
позлягати
позмагати
позмагатися
позмальовувати
позманювати
позмахувати
позмережувати
позмерзатися
позмивати
позмиватися
позмикати
позмилювати
позминати
позмінювати
позмірювати
позмітати
позмітувати
позмішувати
позмовкати
позмовляти
позмокати
позмордовувати
позморожувати
позморщувати
позморщуватися
позмотувати
позмочувати
позмуровувати
позна
познавати
познайомити
познайомитися
познака
познакомити
познакомитися
познаменуватися
познати
познатися
познаття
познаходити
познаходитися
позначати
позначатися
позневажати
позневолювати
познищувати
Вербунок, -нку, м. = вербунка. Пристань, пристань до вербунку, будеш їсти з маслом курку, будеш їсти, будеш пити і в хорошому ходити. Пи.
Відельга, -ги, ж. = відлига. Вх. Зн. 7.
Жерсти́на, -ни, ж. Листь жести. Ум. жерсти́нка.
Забелькота́ти, -чу́, -ти́ш и забелькоті́ти, -чу́, -чеш, гл. Заговорить невнятно, скороговоркой. Як забелькотить по своєму, то й святий не зрозуміє його.
Ма́ти I, -тері, мн. матері, ж. Мать. Есть у мене батько і рідная мати. Мет. 94. Тілько в світі правди, що рідная мати. Н. п. мати божа. Богоматерь. головата мати. Мать на свадьбѣ. Маркев. 108, 109. старша мати. Настоятельница монастыря. К. ПС. 118. скарбова мати. Монахиня, завѣдывающая монастырскимъ хозяйствомъ. К. ПС. 108. Ум. матка, матінка, матінонька, матіночка, матонька, маточка, матуня, матуся, матусенька, матусечка. Мил. 200. Поклонися матоньці низенько у ніжки. Мет. Cм. также: мама, мамка, мамуня, мамуся, мамусенька, неня, ненечка, ненька.
Нестак нар. Не столько; не такъ то. Нестак то зробив, а що втомився.
Нестеменний, -а, -е. Точь-въ-точь такой. Нестеменний покійний батько. Мир. Пов. II. 95.
Розвалювати, -люю, -єш, сов. в. розвалити, -лю, -лиш, гл. Разваливать, развалить, разрушать, разрушить. Гайдамаки стіни розвалили. Шевч. 200.
Тарабанити, -ню, -ниш, гл. Барабанить. Тарабанив пальцями по столі. Св. Л. 234.
Трепітка, -ки, ж. 1) Ум. отъ трепета. 2) Султанъ (на головномъ уборѣ офицера): перья на шляпѣ. Вх. Лем. 475.
Нас спонсорують: