Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поздихати
поздіймати
поздірря
поздмухувати
поздовжний
поздоровити
поздоровитися
поздоровіти
поздоровішати
поздоровкати
поздоровкатися
поздоровлення
поздоровляти
поздоровшати
поздренє
поздувати
поздумувати
поздурювати
позеленити
позеленитися
позеленіти
позеленуватий
поземний
поземно
позернити
позернитися
позживати
позжинати
поззивати
поззувати
позивака
позивальник
позивання
позивати
позиватися
позика
позирати
позичайло
позичати
позичка
позіпати
позір
позірка
позіскакувати
позіхати
позіхатися
позіхи
позіходитися
позіцунок
поз'їдати
поз'їзджати
поз'їзджатися
поз'їзджувати
позлазити
позламувати
позлегати
позлежуватися
позливати
позлигувати
позлидніти
позлизувати
позлитка
позліплювати
позліплюватися
позлітати
позлітатися
позлітка
позлота
позлотець
позлотистий
позлотити
позлотка
позлущувати
позлущуватися
позлягати
позмагати
позмагатися
позмальовувати
позманювати
позмахувати
позмережувати
позмерзатися
позмивати
позмиватися
позмикати
позмилювати
позминати
позмінювати
позмірювати
позмітати
позмітувати
позмішувати
позмовкати
позмовляти
позмокати
позмордовувати
позморожувати
позморщувати
позморщуватися
позмотувати
позмочувати
позмуровувати
позна
познавати
познайомити
познайомитися
познака
познакомити
познакомитися
познаменуватися
познати
познатися
познаття
познаходити
познаходитися
позначати
позначатися
позневажати
позневолювати
познищувати
Бездиханний, -а, -е. Бездыханный. Кругом тебе простягнулась трупом бездиханним помарнілая пустиня. Шевч.
Гребе́льний, -а, -е. Относящійся къ плотинѣ, плотинный.
Ґе́дкати, -каю, -єш, гл. = Лоскотати 1. Вх. Лем. 407.
Загра́катися, -каюся, -єшся, гл. Зазѣваться. Мене... послано, що вже не зап'ю, не забалакаюсь, не загракаюсь, та й не злякаюсь. Г. Барв. 443.
Звіро́к, -рка́, м. Ум. отъ ii. звір.
Небезпека, -ки, ж. Опасность. Найшла буря вітряна на озеро, і були вони в небезпеці. Єв. Л. VIII. 23.
Підперізок, -зка, м. = підперіз.
Порюмати, -маю, -єш, гл. Поплакать, похныкать.
Пробалакатися, -каюся, -єшся, гл. Проговориться, проболтаться. Він пробалакався перш сам, що отруєно того чоловіка. Верхнеднѣпр. ( Залюбовск.).
Проймати, -ма́ю, -єш, сов. в. пройня́ти и проня́ти, -йму, -меш, гл. 1) Пронимать, пронять. Циганський піт пройма. Ном. № 3197. Ой як рушить плечима, пройме душу очима. Чуб. V. 1084. Чогось у бабусі чепурненької сльози покотились, наче б то нічого й гіркого не сказав, а проняв. Г. Барв. 503. 2) Продѣвать, продѣть. Проняти нитку в голку. Борз. у. 3) Пронизывать, пронизать, проникнуть сквозь что. Мнж. 83. — зубом. Прокусить. 4) Зацѣплять, зацѣпить. Взяли Байду, ізв'язали, за ліве ребро гаком пройняли. АД. І. 147. 5) Охватывать, охватить. Холод почав проймати Карпа. Левиц. КС. 71. Великий сум проняв мені все тіло. К. Іов. Радість проймає тебе. Мир. ХРВ. 241. 6) проняла думка кого. Явилась у кого мысль. Така саме думка проняла й Чіпку. Мир. ХРВ. 241.
Нас спонсорують: