Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поздихати
поздіймати
поздірря
поздмухувати
поздовжний
поздоровити
поздоровитися
поздоровіти
поздоровішати
поздоровкати
поздоровкатися
поздоровлення
поздоровляти
поздоровшати
поздренє
поздувати
поздумувати
поздурювати
позеленити
позеленитися
позеленіти
позеленуватий
поземний
поземно
позернити
позернитися
позживати
позжинати
поззивати
поззувати
позивака
позивальник
позивання
позивати
позиватися
позика
позирати
позичайло
позичати
позичка
позіпати
позір
позірка
позіскакувати
позіхати
позіхатися
позіхи
позіходитися
позіцунок
поз'їдати
поз'їзджати
поз'їзджатися
поз'їзджувати
позлазити
позламувати
позлегати
позлежуватися
позливати
позлигувати
позлидніти
позлизувати
позлитка
позліплювати
позліплюватися
позлітати
позлітатися
позлітка
позлота
позлотець
позлотистий
позлотити
позлотка
позлущувати
позлущуватися
позлягати
позмагати
позмагатися
позмальовувати
позманювати
позмахувати
позмережувати
позмерзатися
позмивати
позмиватися
позмикати
позмилювати
позминати
позмінювати
позмірювати
позмітати
позмітувати
позмішувати
позмовкати
позмовляти
позмокати
позмордовувати
позморожувати
позморщувати
позморщуватися
позмотувати
позмочувати
позмуровувати
позна
познавати
познайомити
познайомитися
познака
познакомити
познакомитися
познаменуватися
познати
познатися
познаття
познаходити
познаходитися
позначати
позначатися
позневажати
позневолювати
познищувати
Бусурменити, -ню, -ниш, гл. Басурманить.
Гарбарня, -ні, ж. Кожевенный заводъ. Правоб.
Гуся́тник, -ка, м. 1) Пастухъ гусей. Желех; Вх. Зн. 12. 2) = Гусник. Св. Л. 27. 3) = Гусятниця. Кіев. 4) Раст.: a) Gagea pusilla Schult. ЗЮЗО. І. 123; б) Potentilla Anserina L. ЗЮЗО. І. 132; в) Желтый птицемлечникъ, гусиный лукъ, Gagea lutea. Конст. у.
Живо́тик, -ка, м. Ум. отъ живіт.
Заму́люватися, -лююся, -єшся, сов. в. заму́литися, -люся, -лишся, гл. 1) Заноситься, быть занесеннымъ иломъ. 2) Только сов. в. Замѣшаться, замяться.
Познобити, -блю́, -биш, гл. Поморозить. Картоплі познобило. Лебед. у.
Пороспалюватися, -люємося, -єтеся, гл. То-же, что и роспали́тися, но во множествѣ.
Послуга, -ги, ж. 1) Услуга, служеніе, услуженіе. Мир. ХРВ. 59. Не в золотій писі земної жизни суть, а в праці праведній, у послузі народу. К. Дз. 181. Дам тобі молока, а старшого сина на послугу. Рудч. Ск. І. 139. Господь йому дав меч свій на послугу. К. Іов. 91. 2) Слуга. Не втішайся, мати, мною, не буду ті послугою. Гол. І. 173. Годував дитя не рік, не чотирі, а оддав дитя не дня, не години, людям послуга, а мені на серці туга. Рк. Макс. Ум. послужка. Свекор каже: невістко моя, свекруха каже: послужко моя. Чуб. III. 282.
Удій, удою, м. Удой. Купуй корову по удою. Рк. Левиц.
Удну нар. Внутри. Угор.
Нас спонсорують: