Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підборіддя
підборідь I
підборідь II
підборкати
підборкувати
підборний
підбородок
підбороздня
підбрехати
підбрехач
підбрехнути
підбріхувати
підбувати
підбурити
підбурок
підбурювати
підбурюватися
підважити
підважувати
підвал
підвалина
підварок
підвезти
підвергати
підвередитися
підвернути
підвертати
підвертатися
підвеселити
підвеселяти
підвесілок
підвести
підвечерювати
підвечір
підвечірковий
підвечіркувати
підвечірок
підвивати
підвидіти
підвисити
підвихнути
підвишень
підвищувати
підвівати
підвідник
підвій
підвірок
підвіршувати
підвір'я
підвішувати
підвія
підвіяти
підвладний
підвода
підводити
підводитися
підводний
підвозити
підвозитися
підвоїводій
підвоїводський
підволікати
підволоджувати
підволок
підволокти
підворотень
підворотний
підворотня
підвусний
підв'язати
підв'язка
підв'язувати
підв'язуватися
підв'язь
підгайстер
підганяти
підганятися
підгарбати
підгас
підгатити
підгачувати
підгейстер
підгейстра
підгерсть
підгерстя
підгибати
підгилити
підгильний
підгилювати
підгинати
підгинатися
підгін
підгір
підгірля
підгірній
підгірок 2
підгір'я
підгірянин
підгледіти
підглежувати
підглибити
підглибляти
підглухий
підглядати
підглядник
підгноїти
підгноювати
підгодити
підгодовувати
підгодовуватися
підгожати
підголити
підголювати
підголюватися
підгонити
підгорілка
підгорлина
підгорлиця
підгорля
підгорниця
Безконечник, -ка м. 1) Родъ узора на писанкѣ — спираль. 2) Писанка съ такимъ узоромъ. КС. 1891. VI. 370. 3) писати безконечником. а) Разрисовывать писанку узоромъ въ видѣ спирали. б) Писать безконечно. Коли б я була письменна, я б до тебе безконечником листи писала, що дня посилала. МВ. І. 50.
Бідяга, -ги об. = бідолаха. Черк. у.
Захляпатыся, -паюся, -єшся, гл. = захлюпатися. Вх. Уг. 239.
Капелюха, -хи, ж. Зимняя теплая шапка съ отворачивающимися наушниками, концы которыхъ завязываются подъ подбородкомъ. Cм. капель. Іде зіма проти літа у кожусі і червоних чоботях, в капелюсі, в рукавицях. Чуб. І. 13.  
М'Яки́й и мняки́й, -а́, -е́ Мягкий; не суровый, уступчивый. Я такий, як хліб м'який. Ном. № 3234. Учора дуже холодно було, а тепер м'який вітер віє. Камен. у., Ум. м'якенький, мняке́нький, м'яке́сенький и мняке́сенький. У зайчика шкурка м'якенька. Рудч. Ск. II. 15.
Панота, -ти, ж. соб. = панва. Рудч. Ск. І. 75.
Позавертати, -та́ю, -єш, гл. Воротить (многихъ). Як їх турки-яниченьки із-за могили напали... коні з добиччу назад у город у Турещину позавертали. ЗОЮР. І. 42.
П'ятдесятеро числ. Пятьдесятъ. Садовить їх купами по п'ятдесятеро. Єв. Л. IX. 14.
Також нар. Также. А що його любка уже без ума, мабіть також не знав. Федьк.
Тверезість, -зости, ж. Трезвость. Шейк.
Нас спонсорують: