Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підборіддя
підборідь I
підборідь II
підборкати
підборкувати
підборний
підбородок
підбороздня
підбрехати
підбрехач
підбрехнути
підбріхувати
підбувати
підбурити
підбурок
підбурювати
підбурюватися
підважити
підважувати
підвал
підвалина
підварок
підвезти
підвергати
підвередитися
підвернути
підвертати
підвертатися
підвеселити
підвеселяти
підвесілок
підвести
підвечерювати
підвечір
підвечірковий
підвечіркувати
підвечірок
підвивати
підвидіти
підвисити
підвихнути
підвишень
підвищувати
підвівати
підвідник
підвій
підвірок
підвіршувати
підвір'я
підвішувати
підвія
підвіяти
підвладний
підвода
підводити
підводитися
підводний
підвозити
підвозитися
підвоїводій
підвоїводський
підволікати
підволоджувати
підволок
підволокти
підворотень
підворотний
підворотня
підвусний
підв'язати
підв'язка
підв'язувати
підв'язуватися
підв'язь
підгайстер
підганяти
підганятися
підгарбати
підгас
підгатити
підгачувати
підгейстер
підгейстра
підгерсть
підгерстя
підгибати
підгилити
підгильний
підгилювати
підгинати
підгинатися
підгін
підгір
підгірля
підгірній
підгірок 2
підгір'я
підгірянин
підгледіти
підглежувати
підглибити
підглибляти
підглухий
підглядати
підглядник
підгноїти
підгноювати
підгодити
підгодовувати
підгодовуватися
підгожати
підголити
підголювати
підголюватися
підгонити
підгорілка
підгорлина
підгорлиця
підгорля
підгорниця
Блазенство, -ва, с. Шутовство, дурачество. Ном. № 8108. Йому все блазенство в голові. Гордуєш хирного ума блазенством. К. Дз. 21.
Гарбажійка, -ки, ж. Лукъ-сѣянецъ. Херс.
Кадний, -а́, -е́ Дымный, закоптѣлый. Желех. Закр.
Мура́р, -ра́, м. = муляр 1. Гол. II. 710.
Обушок, -шка, м. 1) Ум. отъ обух. 2) Чеканъ. Став (козак) з під опанчини рогожової, з під поясини хмелової щирозлотний обушок виймати. Мет. 379. Золотий обушок усякі двері одчинить. Ном.
Письмацтво, -ва, с. 1) Грамотность. 2) Плохое сочинительство. 3) соб. Плохіе писатели. Письмацтво дике. К. Дз. 103.
Побатькувати, -ку́ю, -єш, гл. 1) Побыть посаженнымъ отцемъ, въ качествѣ отца. 2) Поругать, задѣвая въ брани отца. Ще полаяв, побатькував трохи. Мир. ХРВ. 146.
Посів, -ву, м. Посѣвъ, сѣвъ. Із вороха осталось панові мішечків з п'ять, — тільки шо на посів. Грин. II. 70. В кого нема на посів, то (тому) й своїм засіє. Стор. II. 40.
Терція, -ції, ж. Названіе 6-ой большей струны бандуры или кобзы. ЗЮЗО. І. 345. КС. 1882. VІІІ. 282.
Тип, -пу, м. 1) Типъ. Виковувався з українки самостійний історичний тип. Морд. Пл. 93. 2) Печатаніе, изданіе. Заздалегідне словце до другого типу («Досвіток» Куліша, 1876).
Нас спонсорують: