Вистрибувати, -бую, -єш, гл. Подскакивать, прыгать, танцевать. Попереду чумак іде, вистрибує йдучи. В обох підківки забряжчали, жижки до танців задріжали, вистрибувавши гоцака.
Грі́ти, -грі́ю, -єш, гл. 1) Грѣть, нагрѣвать, согрѣвать. Піч топлю, руки грію. Чужий кожух не гріє. Ой. місяцю, місяцю! світиш, та не грієш, — даремне в Бога хліб їси. Окропи гріть. Гріти самова́рь. Ставить самоваръ. Пятигорск. окр. 2) Бить, колотить. Отець Хведор грів та грів його по всьому. 3) — покло́ни. Бить съ усердіемъ поклоны. Гріє перед тим хрестом поклони. 4) — чупри́ну. Потѣть отъ усилій, силиться. Нащо, про що тобі над цим чуприну гріть? Гріти гадю́ку за па́зухою. Отогрѣть змѣю на груди, приласкать неблагодарнаго. 5) Грі́ти наді́ю. Поддерживать надежду въ комъ. Нехай радіє, поки надію серце гріє.
Довбе́нька, -ки, ж. Ум. отъ довбня = Довбешка. Довбенькою выбойщикъ прибиваетъ намазанную краской форму къ полотну.
Дулі́вка, -ки, ж. 1) Наливка на грушахъ-дуляхъ. Була й вишнівка, й тернівка, й дулівка. Набалакавшись за дулівкою й медом, вже брався він за шапку. 2) Родъ плахты. Ум. дулівочка. Поліз у погріб я дулівки ще вточити; дулівочка-первак така смашна була.
Жа́йвор́онок, -нка, м. 1) = жайворінок. Поле зеленіло, як оксамит зелений, сонечко зіходило, жайворонки співали. 2) Испеченная изъ тѣста булочка въ видѣ птички, — такія булочки пекутъ въ день сорока мучениковь (9 марта), когда, по народному повѣрью, прилетаютъ жаворонки, предвѣстники весны.
Закорени́ти, -ся. Cм. закоре́нювати, -ся.
И́жиця, -ці, ж. Названіе буквы Ѵ. И́жицю прописа́ти. Высѣчь. Треба б йому ижицю прописать.
Покидь, -ді, ж. = покидька.
Селище, -ща, с.
1) Селеніе. Веселі селища в гаях.
2) Мѣсто, гдѣ было село. На селищі найшов шага. Викликали чамбули гординські і робили селищами села українські.
Срачка, -ки, ж. Поносъ.