Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

причинний
причинок
причинонька
причиняти
причинятися
причівок
причілковий
причілок
причільний
причільник
причіпка
причіпок
причірть
причісувати
причісуватися
причком
причмелити
причорніти
причта
причтовий
причуватися
пришанувати
пришви
пришелепкуватий
пришенець
пришерхати
пришиб
пришивати
пришиватися
пришивка
пришивний
приший-хвіст
пришити
пришкандибати
пришкварити
пришкварювати
пришкинтати
пришлий
пришлість
пришники
пришовка
пришоломити
пришолопкуватий
пришпилити
пришпилька
пришпилювати
пришта
приштапувати
приштрика
приштрикнути
приштрикувати
приштукувати
прищ
прищавити
прищанити
прищебнути
прищепа
прищепатися
прищепити
прищеплювання
прищеплювати
прищеплюватися
прищибати
прищик
прищикнути
прищикуватий
прищитати
прищити
прищитися
прищитувати
прищуватий
прищулити
прищулювати
прищулюватися
прищурити
прищурювати
прищурюватися
приязний
приязність
приязно
приязнувати
приязнь
приялечати
приярок
приятель
приятелька
приятельство
приятельський
приятелювати
прияти
приятний
приятно
приятритися
прігра
прізвисько
прілий
прілоокий
прірва
пріска
прісний 2
пріснище
прісно
прісняк
прісняник
прісся
прісце
прісь!
пріти
прітьма
пріч
прічка
прічки
про
проба
пробабити
пробабувати
пробавити
пробавитися
пробазікати
пробайдикувати
Будзьок, -дзька, м. Кусокъ, ломтикъ. Угор.
Відбуча, -чі, ж. = відбуток. Нехай дурний мужик на всіх робить, за всіх платить, хай одбуває одбучі. Мир. ХРВ. 387. Я відбуду за гріхи відбучу. К. ПС. 139.
Го́стонько, -ка, м. Ум. отъ гість.
Дьогтя́р, -ра́, м. = дігтяр. Дьогтяр і смердить дьогтем. Ном.
Дякі́вна, -ни, ж. Дочь дьячка. Ном. № 7079.
Кульбаба, -би, ж. Раст. Одуванчикъ, Taraxacum Dens Leonis Desf. Анн. 349.
Ми́ґза, -зи, ж. = мидза. Лохв. у.
Натще нар. 1) Натощакъ. 2) Напрасно. Не натще зветься той ліс Чичисбеєвим. О. 1861. XI. 28.
Обночувати, -чую, -єш, гл. Переночевать. Рідні — крий Божа Мати, та ні в кого обночувати. Ном. № 9338.
Підупасти Cм. підупадати.
Нас спонсорують: