Відвість, -ти, ж. Отвѣтное извѣстіе.
Годувати, -дую, -єш, гл.
1) Кормить. Багач ся дивує, чим убогий діти годує. Вовка ноги годують.
2) Пропитывать, вскармливать. Тяжко дітей годувати у безверхій хаті. Не на теє, козаченьку, дочку годувала, щоб з тобою пройдисвітом гуляти пускала.
3) Откармливать. Годують на сало.
4) Пребывать, проживать въ теченіе года.
Запи́лювати Ii, -люю, -єш, сов. в. запиля́ти, -ля́ю, -єш, гл. 1) Приниматься, приняться пилить. 2) Пиливши, сходить, сойти съ намѣченной черты.
Засия́ти, -сия́ю, -єш, гл. = засяти. І світ над ним не засияв вовіки.
Идолопоклонство, -ва, с. Идолопоклонство.
Красноталь, -лю, м. Раст. Salix acutifolia Willd.
Ми́кати, -каю, -єш, гл. 1) Дергать, рвать, таскать; вырывать, выдергивать съ корнемъ. Здається... микав би за коси. Люде бачили, що вони микали пшеницю, та й досвідчили. Такий уродив маленький ячмінь, що косою не зачепиш, — доводиться микати 2) Мыкать, чесать пеньку или ленъ для пряжи. Микати мичку. 3) микати губами. Шевелить губами.
Отара, -ри, ж. Большое стадо овецъ. На Кубани въ отарѣ отъ 1000 до 1500 штук. Пастухи стерегли сторожею вночі отари своєї. Ум. отарка, отарочка.
Потапці, -ців, м. Маленькіе сухарики, которые ѣдятъ съ горячей ухой, также съ медовой сытой. Жигай потапці, впустивши в юшку.
Хохо́л, -ла, м. = Хохолаз.