Зга́дувати, -дую, -єш, сов. в. згада́ти, -да́ю, -єш, гл. 1) Вспоминать, вспомнить. Нема гірше, як в неволі про волю згадувати. Хата, 80. Дарувала шиту шовками хустину, щоб згадував на чужині. Хата, 87. Згадай, який прийшов до мене, що ні сорочки не було. Згадала баба дівера, що добрий був. 2) — га́дку. Думать, подумать. Не згадаю гадки, не змишлю я мислі.
Зрадній Cм. зрадний.
Люби́ти, -блю́, -биш, гл. Любить. Кого Бог любить, того й карає. Козак дівку вірно любить, заняти не сміє. Любіть її, думу правди, козацькую славу, любіть її.
Ноша, -ші, ж. Платье. Одежда.
Пиловиння, -ня, с. соб. = пиловини.
Поскабити, -блю, -биш, гл. Занозить.
Роменовий, -а, -е. Ромашковый.
Самотока, -ки, ж. = самотека. Іди ж, каже, оціми пісками глибокими да річками самотоками.
2) То-же, что и витушка (Cм.), но нѣсколько сложнѣе устроенная, а именно: положенныхъ накрестъ палокъ — пере́хрестнів (бильця у витушки), здѣсь двѣ пары — внизу и вверху, и каждый верхній конецъ соединенъ съ соотвѣтствущимъ нижнимъ дощечкой съ зазубринами (зазубами) — ка́чкою ( = коник, -качечка у витушки); каждая такая пара соединенныхъ перехрестнів наз. єрмо; є́рма отдѣлены другъ отъ друга распоркой — розгоном; стержень, на кот. надѣты єрма, наз. сво́рень.
Священників, -кова, -ве = попів. Раяли мені люде, щоб я брав священникову дочку. Сг.... = зг.
Хабальство, -ва, с. Кокетство, волокитство, любовныя связи.