Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

перепело
перепелонько
перепелоньчин
перепеля
перепелястий
перепелячий
перепередити
переперти
переперчити
переперьхнути
перепеча
перепечайка
перепивати
перепиватися
перепилювати
перепинати
перепинатися
перепинити
перепиняти
перепинятися
перепис
переписати
переписування
переписувати
переписуватися
перепит
перепитати
перепити
перепитки
перепитування
перепитувати
перепитуватися
перепих
перепихати
перепієць
перепій
перепійний
перепійщина
перепікати
перепікатися
перепілка
перепілочок
перепіранка
перепірати
перепіратися
перепіти
перепічайка
перепічечка
перепічка
переплавний
переплакати
переплата
переплатити
переплатка
переплачувати
переплентатися
переплести
перепливати
переплигнути
переплигувати
переплинути
переплисти
переплитовічка
переплітати
переплітатися
переплітувати
переплішити
переплутати
переплутувати
переплутуватися
переплюндрувати
перепнути
перепняти
переповзати
переповідати
переповістися
переповня
переполіскувати
переполовинити
переполовинювати
переполоскати
переполоти
переполох
переполохати
переполохатися
переполошений
переполошити
переполошитися
переполошкати
переполуднати
переполювати
переполювати 2
перепона
перепонка
перепоритися
перепорожнити
перепорожнювати
перепорожняти
перепороти
перепостити
перепотіти
перепочивати
перепочинок
перепочити
переправа
переправити
переправляти
переправлятися
перепрасувати
перепрати
перепрацюватися
перепрашати
перепрівати
перепробувати 2
перепроваджувати
перепродати
перепродування
перепродувати
перепродуха
перепрос
Вишкварити, -рю, -риш, гл. Вытопить жиръ.
Зізва́ти Cм. ззивати.
Лужи́на, -ни, ж. = луг. Ум. лужи́ночка. Дай мі ножа остренького, — най я піду в лужиночку вирізати калиночку. АД. І. 301.
Обоє, обо́х, обо́м, обома числ. Обое. Въ приложеніи къ людямъ обоє употребляется только въ томъ случаѣ, если говорится о мужчинѣ и женщинѣ вмѣстѣ. Є в мене криниця край перелазу, та вмиємось, милесенький, обоє разом. Чуб. V. 54., Ум. обойко.
Попогрюкати, -каю, -єш, гл. То-же, что и грюкати, но продолжительное время. Попогрюкала добре в двері, поки почули, — добре сплять люде. Харьк. у.
Посіверіти, -рію, -єш, гл. = пошерхнути. Бач, як губи посіверіли.
Ринявець, -вця, м. Человѣкъ въ струпьяхъ, шелудяхъ. Вх. Лем. 460.
Розговітися Cм. розгівлятися.
Убуванці, -ців, м. мн. Ремешки, которыми привязываютъ къ ногѣ ходаки. Cм. волоки. Вх. Зн. 72.
Университет, -ту, м. Университетъ. Тоді саме заводився университет у Харькові. К. Гр. Кв. 14.
Нас спонсорують: