Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пеньковщина
пенькуватий
пеньок
пеня
пенявий
пенякуватий
пеняти
пер
первак
первачечка
первачка
первачок
перве
первий
первина
первинчики
первичка
первінчик
первісний 2
первістка
первісток
первісточка
первітка
перво
первовік
первовічний
первожителець
первозданний
первозімки
первозім'я
перволіток
первопідстава
первопочин
перворідень
перворідний
перворядний
первоспи
первотвір
первотворний
первохристиянський
первоцвіт
перга
пергамен
пергач
пердіж
пердіти
пердун
пердь
перебалакати
перебалочок
перебанити
перебанувати
перебаранчати
перебас
перебатувати
перебачити
перебгати
перебенда
перебендювати
перебендюха
перебендя
перебенкетувати
перебердина
перебздикнути
перебивати
перебиватися
перебийніс
перебити
перебігати
перебігати 2
перебігатися
перебігатися 2
перебігнути
перебігти
перебідкатися
перебієць
перебір
перебірати
перебіратися
перебірка
перебірливий
перебірник
перебірниця
перебірниченько
перебірчастий
перебірчик
перебовком
перебовтати
перебовтатися
перебоїна
переболіти
переборець
перебороти
переборщити
переборщувати
перебоятися
перебрати
перебрести
перебрех
переброджувати
перебувати I
перебувати II
перебуватися I
перебуватися II
перебудовувати
перебунтуватися
перебурхати
перебурчати
перебути
перебутний
перевабити
переваблювати
перевага
переваги-ваги
переважати
переважатися
переважити
переважувати
перевалити
перевалля
Габлина, -ни, ж. Телятина. Желех; Вх. Зн. 9.
Жлу́кто, -та, с. Родъ кадки, выдолбленной изъ цѣльнаго дерева, какъ улей- безъ дна; служить для бученія бѣлья или полотна. ХС. IV. 55. Жінка приводить його (чорта) до жлукта та й каже: «ставай раком у жлукто!» Чорт уліз у жлукто. Рудч. Ск. І. 56. Ум. жлу́ктечко.
Зужиткувати, -ку́ю, -єш, гл. Потребить, израсходовать. Подольск. г.
Оброба, -би, ж. = обробка.
Оженити, -ню́, -ниш, гл. Женить. Оженила мати неволею сина. Н. п. Иногда въ приложеніи къ женщинѣ: Ой казав пан круль Варвару імити і святу Варвару з собов оженити. МУЕ. III. 52. Нене ж моя, нене, ожени ж ти мене, бо я молоденький літа свої трачу. Чуб. V. 27.
Позаклинати, -наю, -єш, гл. Заклясть (во множествѣ). (Скарби) поклали і позаклинали. Драг. 78.
Попка, -ки, ж. Зрачекъ. Вх. Уг. 261.
Суверделити, -лю, -лиш, гл. Поднимать вверхъ (ногу). Почала заґеровувати ногу за голову; аж кістки їй тріщать, а вона її суверделить угору. Грин. II. 167.
Труба, -би, ж. 1) Труба, музыкальный инструментъ. Ісправ мені три труби, да й усі три мідяні. Макс. Ум. трубка, трубонька, трубочка.
Ухитнутися, -нуся, -нешся, гл. 1) Пошатнуться. 2) Уклониться, отшатнуться, освободиться изъ рукъ. Хотів бігти, — не зміг ухитнутись з її ручок зомлілих. МВ. (О. 1862. І. 83).