Гатитися, -чу́ся, -тишся, гл.
1) Гатиться, быть запруживаему.
2) Биться, колотиться, рубиться. Перше поперек гатиться сокирою (дерево), а потім наз-укіс.
Загриза́тися, -за́юся, -єшся, сов. в. загри́зтися, -зу́ся, -зе́шся, гл. Начинать споръ, ссору, заспорить. Загризався з братом.
Метани́на, -ни, ж. Суета. Настала після сього велика метанина по селу.
Осторонь нар. Въ сторонѣ. Державсь він осторонь од тієї світлиці. Василь з Ганною та Мариною сіли осторонь од вулиці.
Повивіршувати, -шую, -єш, гл. = повивершувати.
Посколупувати, -пую, -єш, гл. Сковырять; исковырять (во множествѣ).
Предвічний, -а, -е. = передвічній. У тебе, предвічний царю, ми шукаєм оборони.
Прихватком нар. Урывками. На дворі — прихватком тіпає плоскінь.
Птаство, -ва, с. соб. Птицы. Хиже птаство на степу. Дрібне птаство.
Цурупалля, -ля, с. соб. отъ цурупалок.