Гильнути, -ну, -неш, гл. Ударить, хватить. Муха сіла на дитину. Я хотів її вбить. Як гилну макогоном дитину, та і вбив.
Гнів, -ва, м. Гнѣвъ. Хай його гнів божий поб'є. не у гнів твоїй жінці. Не во гнѣвъ будь сказано твоей женѣ. гнів покладати, положити на кого. На свого старшого брата великий гнів покладав. Не положіть гніва! А вона, невістка, такий уже гнів положила, що й обідати не увійшла.
Грязь, -зі́, ж. Грязь. В-осени ложка води, а дві грязі.
Дереня́к, -ку́, м. = Деренівка.
Падатися, -даюся, -єшся, гл. = падати 5. Дуже любила надаться коло нас.
Патолоча, -чі, ж. Маленькое озеро.
Підсівки мн. Посѣвъ на краю поля. Ум. підсівочки. Що ж він там дів? — Пшеницю віє ходімо ми му заколядуймо, чей же він нам дасть хоч відвійочки, хоч відвійочки на підсівочки.
Прибажний, -а, -е. Изъ прихоти желаемый.
Свояк, -ка, м. Своякъ. Свій свояка вгадає здалека.
Спом'янути, -ся. Cм. споминати, -ся.