Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

простірний
простірність
простірно
простісінький
простісінько
простість
простіський
простник
просто
простовисний
простоволосий
простогнати
простолюд
простолюдець
простолюдія
простолюдний
просторий
просторікати
просторікуватий
просторо
просторонище
просторонь
простота
просточка
простояти
прострелити
прострибнути
простригати
прострілювати
прострінь
простромити
простромлювати
простругати
простругувати
простувати
простугоніти
простудити
простудитися
простукати
простукотіти
проступати
проступитися
проступок
простьобати
простягання
простягати
простягатися
простяж
простяжний
простяка
простяком
простяха
просувати
просуватися
просумувати
просурень
просуринка
просурмити
просуха
просуш
просушити
просушувати
просушуватися
просяний
просяниця
просянка
просяти
просящий
просяяти
протавати
протавка
протанцювати
протарабанити
протарахкотіти
протаскати
протаскатися
протверезити
протверезитися
проте
протекти
протеленькати
протеп
протепом
протереб
протеребити
протеребок
протеріблювати
протерликати
протерти
протесати
проти
проти ночі
противитися
противний
противник
противність
протикати
протинятися
протирати
протиснути
протиснутися
протистися
протичка
протікати
протір
протіс
протічок
проткнути
прото
протовкти
протовп
протовпитися
протовплюватися
протовпом
протока
протомити
протопити
протопки
протопопа
протопопівна
Віджарити, -рю, -риш, гл. Отпороть розгами, высѣчь. Узяли його лакеї на станю та так оджарили, що ні лягти, ні сісти. Мир. ХРВ. 53.
Канонада, -ди, ж. Канонада, пушечная пальба. К. Бай. 90.
Клонити, -ню́, -ниш, гл. 1) Клонить, наклонять. Клонить і в дощ, і в погоду зелені віти додолу. К. ЧР. Лежу собі та й думаю, а сон мене так і клонить. МВ. І. 111. Ой сон, мати, ой сон, мати, сон головоньку клонить. Мет. 88. 2) клонити голову. Кланяться. І не прохались, бо такий невірний був немилосердний, що дурно й голову було клонити. МВ. І. 46.
Морго́вий и морґовий, -а, -е. Морговый.
Перепелоньчин, -на, -не. Принадлежащій перепелкѣ. Kolb. І. 172.
Попизитися, -жуся, -зишся, гл. Побыть, надувши губы, поважничать. Шо ми ще їстимем? — «Пизи та заспи». — Які? — А такі, що понизишся та й заснеш. Богод. у.
Римарювати, -рю́ю, -єш, гл. Заниматься шорничествомъ. Cм. лимарювати.
Роскричатися, -чуся, -чишся, гл. Раскричаться. Роскричався, мов на батька. Ном. № 3465.
Тетеронька, тетерочка, -ки, ж. Ум. отъ тетера.
Труса, -си, ж. Тревога, смятеніе. За тим натовпом, клопотом та трусою, то я не урвала й годинки з людьми попрощатись. МВ. (О. 1862. III. 50). Вчинив єси ясу і поміж панами великую трусу. Шейк.
Нас спонсорують: