Бозя, -зі, м. 1) Богъ (дѣтск.). О. 1861. ѴІІІ. 8. 2) бозя калачі везе. Такъ говоритъ дѣтямъ, когда громъ гремитъ. То же значеніе: бозя свариться. Ном. № 564. 3) піти до бозі. Пойти въ церковь. Черк. у. Ум. бозінька.

Доскона́лість, -лости, ж. Совершенство.

За́вертка, -ки, ж. 1) Пукъ стеблей стоящаго на корню хлѣба, свернутый узломъ. По народному повѣрью, за́вертка дѣлается съ злымъ умысломъ и имѣетъ силу причинить болѣзнь сорвавшему ее или съѣвшему хлѣбъ изъ зеренъ тѣхъ колосьевъ, которые были въ за́вертці. К. С. 1889. XII. 597. Cм. завивка, завитка, завиття, закрутень, закрутка. 2) Родъ деревяннаго запора у дверей: проходящій сквозь дверной косякъ стержень, на внутреннемъ концѣ котораго деревянная пластинка, прикрѣпленная къ стержню посрединѣ и при горизонтальномъ положеніи захватывающая своею половиною внутрь отворяющуюся дверь; вращая стержень, а съ нимъ и пластинку, можно отпирать и запирать дверь. Чуб. VII. 383. Христя кинулась до надвірніх дверей... зачинила й закрутила заверткою. Мир. ХРВ. 216.

За́зубень, -бня, м. 1) Тупикъ, глухой заулокъ, изъ котораго нѣтъ выхода. Леб. у. 2) = зазубець.

Зачебе́рхнути, -ну, -неш, гл. Зачерпнуть, загресть очень много.

Копний, -а, -е. = коповий.

Мельчко́м нар. Мелькомъ. І в голову йому не клалось, щоб з ним так бачитись мельчком. Котл. Ен.

Огнедихатий, -а, -е. Огнемъ дышащій. Дракон огнедихатий. К. МХ. 35.

Понасовувати, -вую, -єш, гл. = понасувати.

Розгодинюватися, -нюється, сов. в. розгодинитися, -ниться, гл. безл. О погодѣ: проясняться, проясниться. Дощу не буде, вже розгодинюється. Терск. обл. Коли відтіля розгодиниться, то ніколи не буде дощу. Зміев. у.