Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пройти
прокадити
прокаженний
проказа
проказати
проказувати
прокалатати
прокапати
прокаратати
прокатати
прокататися
прокахикати
прокачати
прокачатися
прокашлювати
прокашлюватися
проквакати
проквасити
проквасніти
прокваснітися
проквилити
проквиляти
проквітати
проквоктати
прокволисто
прокид
прокидати
прокидатися
прокипіти
прокисати
прокіп'я
прокладати
проклинати
проклинатися
проклинути
проклін
проклінниця
проклювати
проклясти
проклятий
прокляття
проклятущий
проковтнути
проколихати
проколоти
проколупати
проколювати
проколюватися
проколядувати
прокопати
прокопувати
прокорм
прокормити
прокормитися
прокосити
прокотити
прокочувати
прокошувати
прокрадатися
прокричати
прокрутити
прокрутитися
прокручувати
прокрякати
прокублити
прокувати
прокукурікати
прокульгати
прокуняти
прокупитися
прокур
прокурвавити
прокурор
прокусити
прокушувати
пролазити
проламати
проламувати
проласувати
пролев
пролежати
пролетіти
проливати
проливатися
пролиґати
пролиз
пролизати
пролизина
пролизувати
пролинути
пролискуватися
пролити
пролізти
пролій
проліс
проліска
пролісок
проліт
пролітати I
пролітати II
пролітувати
пролічити
пролляти
проложити
пролом
проломина
проломити
проломитися
пролуб
пролютувати
пролящати
промаґлювати
промазати
промайнути
промайструвати
промалярувати
промандрувати
проманіжити
промантачити
промантачитися
Віттіль, віттіля, нар. = відти.
Дужний, -а, -е. Дугообразный, сводообразный. Дужна стеля. Радом. у.
Заче́рствіти, -вію, -єш, гл. Зачерствѣть. Була колись правда, та зачерствіла. Ном. № 6835. Довго хліб їмо, уже аж зачерствів. Харьк.
Кеп, кепа и кпа, м. 1) Дуракъ, глупецъ. Було не кпити з Микити, бо Микита і сам кеп. Ном. № 6815. Не таким кпам, пане-брате, в Польщі крулювати. О. 1863. II. 54. 2) Карточная игра въ дураки. Які ж були до карт охочі..., — гуляли часто до півночі... у памфиля, в візка і в кепа. Котл. Ен. III. 9.
Повагом нар. Медленно, не спѣша, протяжно. Не хапайсь пісні співать — повагом! Ном. № 9650. Стали по душі дзвонити во всі дзвони та повагом, та жалібно. ЗОЮР. II. 285. А ніч іде, іде собі повагом. К. Іов. 15.
Позатиллю нар. Сзади. А молода Марусенька позатиллю йде. Гол. І. 54.
Приходитися, -диться, сов. в. прийти́ся, -деться, гл. безл. 1) Приходиться, прійтись. Десь прийдеться тут пропасти. Рудч. Ск. II. 19. Не приходиться москаля дядьком звати. Ном. № 850. 2) Случаться, случиться прійтись. Не приходилось бачити. 3) Доставаться, достаться. Г. Барв. 453. У кого мало жита, нехай не розсіває, бо воно і так гірко приходиться. Рудч. Ск. II. 127. 4) до чого приходитись. Къ чему идти. Він знав, до чого се приходиться, здрігнув увесь. Кв. І. 99.
Проповідь, -ді, ж. Проповѣдь. К. Гр. Кв. 34.
Проступок, -пку, м. 1) Прегрѣшеніе, вина. Перед Господом Богом грішимо всілякими проступками, — всілякими гріхами. ЕЗ. V. 102. Підвести кого на проступок. Котл. МЧ. 427. 2) Проходъ. Він мені що далі, то все більше проступку не дає, а я втікаю, ховаюсь од його. Г. Барв. 394.
Скалка, -ки, ж. 1) Лучина, щепка. Спалками на Поділлю світять. Я скалками засвітила. Грин. III. 333. 2) Заноза. 3) Кусокъ, осколокъ кремня, стекла и пр. 4) Искра, отраженный лучъ сонца. З груби скалки скачуть. Мороз, аж скалки скачуть. Ном. № 632. 5) Ледяной кристаллъ въ формѣ стрѣлы, иглы (при замерзаніи воды). 6) Узоръ на окнахъ отъ мороза. Скалки мороз малює на вікнах. 7) Жирная капля на водѣ. Ном. № 13423. 8) Бѣльмо на глазу. 9) Раковина створчатая. Вх. Пч. І. 15. Ум. ска́лочка. Розіб'ю в скалочки отой каламарчик. Г. Барв. 539.
Нас спонсорують: