Гарманувати, -ную, -єш, гл. = гарманити. Гармануєм, в мішки набіраєм.
Грабі́жник, -ка, м. Грабитель. Лаяв нас, казав: ви грабіжники, а не волосні судді
Ду́бити, -блю, -биш, гл. 1) Драть, сдирать (о деньгахъ). Суча жидова за кожну службу по півдесятка злотих дубить. 2) Вымачивать сукно въ отварѣ ольховой коры. Дубить, выдѣлывать кожу.
Кліщ, -ща́, м. Насѣк. Клещь. Кліщі з дуба поспадали, головоньку покусали. кліщ вівчий. Овечій клещъ. Melophagus ovinus.
Начухрати, -ра́ю, -єш, гл.
1) О листьяхъ: нарвать, сразу сдергивая рядъ листьевъ съ вѣтви.
2) О деревьяхъ: нарубить со многихъ деревьевъ тонкихъ вѣтвей.
3) О шерсти: начесать. Начухрав вовни.
Обвалькувати, -ку́ю, -єш, гл. Облѣпить глиной.
Пособкати, -каю, -єш, гл. Покричать на воловъ: соб!
Похвальний, -а, -е. — тиждень. Пятая недѣля великаго поста.
Притьмом нар. 1) Безотлагательно, какъ можно скорѣе. Притьмом треба грошей. Щоб притьмом було зроблено. Злякалась миша та притьмом поміж травою, лопушком з переполоху почухрала. 2) Очень, сильно, настойчиво. А їсти притьмом хочеться. Ледві ноги волочить, піт із неї так і тече, притьмом просить музику: «Та годі бо, дядьку!» Тепер ти бачиш сам, що мокрим він рядном напався на тебе і знай верзе притьмом, що... 3) Совершенно, окончательно, рѣшительно, какъ разъ, непремѣнно. Хоч притьмом винен, — каже: ні! Притьмом лежить, каже — стоїть. Притьмом прибрав у свої руки. Притьмом у сій порі прийшов, ні, каже, опізнився. Чи гавкає Рябко, чи мовчки ніччу спить, все випада таки Рябка притьмом побить. Коли люде косять, заробляють, — йому притьмом у шинок треба йти. 4) Окончательно, рѣшительно; навѣрное. Нехай скаже притьмом. А тут я притьмом знаю, шо не він тут був.
Тривалий, -а, -е. 1) Продолжительный.
2) Прочный, основательный.