Богослов, -ва, м.
1) Богословъ. Богослов, та не однослов.
2) Воспитанникъ послѣдняго класса духовной семинаріи. Один хвилозоф чи й богослов казав промову над якимсь помершим паном.
Виродитися, -джуся, -дишся, гл.
1) Выродиться.
2) Истощиться (о землѣ).
Загоро́жувати, -жую, -єш, гл. = загороджувати.
Ночовид, -да, м. = кажан.
Перепитки, -ків, м. мн. Свадебный обрядъ: выпивая рюмку, дарить что-либо новобрачнымъ. Cм. перепивати 2.
Похильчастий, -а, -е. = похильний. Похильчасте то дерево — ялина. ямка похильчаста — яма, расходящаяся кверху.
Саркати, -каю, -єш, сарча́ти, -чу́, -чи́ш, [p]одн. в.[/p] саркнути, -кну, -неш, гл. 1) Фыркать, фыркнуть. 2) Фыркать, фыркнуть, отвѣтить рѣзко.
Стокмитися, -млюся, -мишся, гл. Столковаться, сойтись, условиться. Як у заклад ідуть, або стокмляться у продажі, то перебивають таким руки. Стокмився Ярош за коня.
Цура, -ри, ж. Палочка. Чаще употребляется въ различныхъ значеніяхъ Ум. цурка (Cм.). Ні цури, ні пилинки. до цури побив, перевів. До остатка побилъ, истребилъ....
Чупровий, -а, -е. . чупрові свашки Въ свад. обрядѣ: женщины со стороны жениха.