Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повиломлювати
повиломляти
повилуплювати
повилуплюватися
повилущувати
повимазувати
повимальовувати
повимантачувати
повиманювати
повимащати
повимережувати
повимерзати
повимінювати
повимірати
повимітати
повимокати
повиморожувати
повиморювати
повимотувати
повимочувати
повимощувати
повимудровувати
повимуштровувати
повинен
повинитися
повинний
повинність
повинно
повинорювати
повиносити
повинуватити
повинуватитися
повинути
повинюхувати
повиняньчувати
повипадати
повипалювати
повипарювати
повипивати
повипилювати
повипинати
повипинатися
повиписувати
повипихати
повипікати
повипірати
повиплакувати
повиплачувати
повипливати
повиплітати
повиплоджувати
повиплоджуватися
повиплутувати
повипльовувати
повиплюндровувати
повиплюскувати
повиповнювати
повиполіскувати
повиполювати
повипорювати
повиправдувати
повиправдуватися
повиправляти
повипрівати
повипродувати
повипростувати
повипростуватися
повипручуватися
повипрягати
повипрядати
повипускати
повираховувати
повиривати
повириватися
повиринати
повирівнювати
повирівнюватися
повирізняти
повирізнятися
повирізувати
повирімнювати
повироблювати
повиробляти
повиростати
повирощувати
повирубувати
повиряжати
повиряжатися
повирятовувати
повирячувати
повисаджувати
повисапувати
повисватувати
повисвічувати
повиселювати
повисипати
повисиплятися
повисипувати
повисівати
повисікати
повисіти
повискакувати
повискаляти
повискрібати
повискувати
повислужувати
повислужуватися
повислухувати
повисмалювати
повиснути
по-високу
повисолоплювати
повиставляти
повистарювати
повистріпувати
повистріпуватися
повистромлювати
повистромлюватися
повистругувати
повиступати
Бочок, -чка, м. 1) Ум. отъ бік. 2) мн. бочки. Стѣнки лагунки (для дегтя). Рудч. Чп. 250.
Бурхати, -хаю, -єш, гл. 1) Порывисто дуть (о вѣтрѣ), сильно волноваться (о водѣ), бушевать. Великі хвилі піднялись і вітри зачали бурхати. Котл. Ен. ІІ. 6. Море.... реве да бурхає. К. ЧР. 308. 2) Бросать, швырять. Високі хвилі закипіли, суденце стали вверх бурхать. Мкр. Г. 5. Там Дем'ян копа, тільки голову вже видно з ями, бурха землею. Сим. 224. 3) Вырываться, вылетать (о водѣ, дымѣ и пр.) Загорівся Господь гнівом, з ніздер дим бурхає. К. Псал. 36.
Зада́внюватися, -нююся, -єшся, сов. в. зада́внитися, -нюся, -нишся, гл. Застарѣвать, застарѣть.
Зази́рити, -рю, -риш, гл. Увидѣть, завидѣть. Все наше, що кругом зазирить око. К. ЦН. 189. І знов далі пійшов, поки свого рідного краю зазирне. Г. Барв. 412.
Замандю́ритися, -риться, гл. безл. = заманутися. Замандюрилось йому іти спати на леваду. Богодухов. у.
Кришка, -ки, ж. 1) Ум. отъ криха. Кришка на світі чоловіка тримає. Ном. № 12850. 2) Крышка, — напр., на трубкѣ, но не въ сундукѣ, гробѣ и пр. Вас. 148.
Повбожати, -жаємо, -єте, гл. Обѣднѣть (о многихъ).
Покувікати, -каю, -єш, гл. Повизжать (о свиньѣ).
Поминати II, -на́ю, -єш, сов. в. помину́ти, -ну́, -не́ш, гл. Проходить, проѣзжать, проѣхать и пр. мимо, миновать, минуть. Ми вже той хутір поминули. Зміев. у. Уже петрівочка поминає. Мил. 93.
Флинтувати, -тую, -єш, гл. Пришивать особымъ образомъ (у скорняковъ). МУЕ. І. 75.
Нас спонсорують: