Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

плигонути
плинути
плис
плиска
плискатий
плискач
плисковатий
плиском
плисти
плистка
плись
плит
плита
плитний
плиточка
плиття
плихяти
плишка
пліва
плівка
плід
плідливий
плідний
плідниця
плідно
плім'я
пліндровина
пліндрування
пліндрувати
плінуватий
пліска
плісня
пліснявий
пліснявіти
пліснявка
плісонь
пліства
плісце
пліт
плітка
плітуха
пліть
плічко
плішити
плішка
плішня
пліщ
плова
плодити
плодитися
плодливий
плодник
плоднистий
плодниця
плодь
плодючий
плосінь
плоска
плоскавиця
плоскінка
плоскінний
плоскінь
плосконоса
плоскун
плоскуха
плотарь
плотик
плотиця
плотниця
плотовець
плоть
плохий
плоховитий
плохута
площа
площик
площина
площити
плуг
плуганитися
плугарь
плугатарь
плугатирь
плугач
плуговий
плужити
плужниця
плужок
плутанина
плутаниця
плутанка
плутати
плутатися
плутня
плутощі
плутяга
пльова
пльоваки
пльондр
пльондратися
пльондрований
плювака
плювання
плювати
плювачка
плюга
плюгавенький
плюгавець
плюгавий
плюгавити
плюгавиця
плюгавіти
плюгавка
плюгавство
плюгаш
плюй
плюйко
плюндратися
плюндри
плюндрування
Зашпунтува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Закупориться, крѣпко запереться. В замку Корсунськім зашпунтувались.
Ирститися, -рщуся, -стишся, гл. = хреститися. Шух. І. 38, 212.
Кумедія, -дії, ж. 1) Комедія — рѣдко въ значеніи литературнаго произведенія, а преимущественно какъ комическое представленіе и въ частности — театръ маріонетокъ. Чуб. VII. 452. Туди люде сходяться дивиться ту кумедію. А бачив же ти, пане-брате, цю кумедію? Котл. 2) Курьезъ, потѣха. Через тиждень, як усе минулося, росказав Дорош хуторянам про сю кумедію. Стор.
Мо́рох, -ху, м. Плѣсень, мохъ. Мнж. 185. У москалів так кладуть стіжки, що як піде дощ, постоє стіжок, то так морохом і обросте. Волч. у.
Нави́снути Cм. нависати.
Опівдні, опівдня́, нар. Въ полдень. Прилетів опівдні до того чоловіка. Рудч. Ск. І. 142.
Перстенець, -нця́, м. 1) Ум. отъ перстень. 2) Раст. Cuscuta epilium. Вх. Пч. II. 31.
Підтіпанка, -ки, ж. 1) Неряха, женщина съ испачканнымъ въ грязь подоломъ. 2) Потаскуха. Де ся підтіпанка вмішалась, там верб'я золоте росло. Котл. Ен. VI. 12.
Повиковирювати, -рюю, -єш, гл. Выковырять (во множ.). Повиколупував із лоба очі. К. МБ. III. 242.
Чеверногий, -а, -е. Косолапый, съ кривыми ногами.
Нас спонсорують: