Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

плигонути
плинути
плис
плиска
плискатий
плискач
плисковатий
плиском
плисти
плистка
плись
плит
плита
плитний
плиточка
плиття
плихяти
плишка
пліва
плівка
плід
плідливий
плідний
плідниця
плідно
плім'я
пліндровина
пліндрування
пліндрувати
плінуватий
пліска
плісня
пліснявий
пліснявіти
пліснявка
плісонь
пліства
плісце
пліт
плітка
плітуха
пліть
плічко
плішити
плішка
плішня
пліщ
плова
плодити
плодитися
плодливий
плодник
плоднистий
плодниця
плодь
плодючий
плосінь
плоска
плоскавиця
плоскінка
плоскінний
плоскінь
плосконоса
плоскун
плоскуха
плотарь
плотик
плотиця
плотниця
плотовець
плоть
плохий
плоховитий
плохута
площа
площик
площина
площити
плуг
плуганитися
плугарь
плугатарь
плугатирь
плугач
плуговий
плужити
плужниця
плужок
плутанина
плутаниця
плутанка
плутати
плутатися
плутня
плутощі
плутяга
пльова
пльоваки
пльондр
пльондратися
пльондрований
плювака
плювання
плювати
плювачка
плюга
плюгавенький
плюгавець
плюгавий
плюгавити
плюгавиця
плюгавіти
плюгавка
плюгавство
плюгаш
плюй
плюйко
плюндратися
плюндри
плюндрування
Допріка́ти, -ка́ю, -єш, гл. Упрекать.
Кухарівна, -ни, ж. Дочь повара.
Лоша́к, -ка́, м. Двух- или трехлѣтній жеребенокъ, кастрированный. Вас. 197. Горе козакові: нема сіна лошакові. Ном. № 788. Ум. лошачо́к.
Навви́шки нар. = заввишки.
Неписаний, -а, -е. 1) Не писанный, не написанный. 2) Устный. Українська пісня і неписана словесність народу українського. К. ХП. 7.
Покійчик, -ка, м. Ум. отъ ii покій.
Попідперізувати, -зую, -єш, гл. Подпоясать (многихъ). Гарненько ж попідперізуй дітей, бо вітер на дворі. Богод. у.
Прикоренитися, -нюся, -нишся, гл. Прикрѣпиться корнями.
Сенат, -ту, м. Сенатъ. Патриції-аристократи і мудрий кесарів сенат. Шевч. 607. Повезуть у сенат до царя. ЕЗ. V. 7.
Спродуватися, -дуюся, -єшся, гл. = спродаватися.
Нас спонсорують: