Будніти, -ню́, -ни́ш, гл. = дудніти. Будить вози дудніти, підківочки звеніти. Слухає — хтось дуднить. А то злодії ішли. (Не ошибка ли вм. дудніти?)
Зві́сен, -сна, -не, звісний, -а, -е. 1) Извѣстный. Звісна тобі печаль моя. Грицько звісний п'яниця. 2) ти зві́сен. Ты знаешь, тебѣ извѣстно. Ти звісен, — між курми суддею я була.
Кулешінник, -ка, м. Горшокъ, въ которомъ варять кулешу.
Однорілля, -ля, с. Разъ вспаханное поле; поле засѣянное послѣ однократной вспашки.
Окріп, -ро́пу, м.
1) Кипятокъ. Вареники, мученики, в окропі кипіли, велику муку терпіли.
2) Раст. Укропъ.
Омервитися, -жуся, -зишся, гл. Сдѣлаться мерзкимъ.
Подумняний, -а, -е. Подуманный. Соняшниці... і подумняні, і помисляні, погадані.
Пообгороджуватися, -джуємося, -єтеся, гл. Обгородиться (о многихъ).
Тьоп! меж., выражающее ударъ: хвать! Тьоп його по пиці!
Ураговий, -а, -е. = враговий. Як став ляхів, урагових синів, як снопики класти.