Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підсудник
підсудній
підсудок
підсуканець
підсукати
підсукувати
підсунути
підсусіддя
підсусіджуватися
підсусідок
підсутужне
підсуччя
підсушити
підсушувати
підтакати
підтакачка
підтакувати
підтанцьовувати
підтекти
підтерти
підтикати
підтикатися
підтинати
підтинник
підтирати
підтитарій
підтитарний
підтич
підтичка
підтікати
підтіпанка
підтічка
підтоварник
підтовкачка
підтовкти
підтоки
підтомитися
підтомлятися
підтопити
підтоплювати
підтоптаний
підтоптати
підтоптатися
підторжя
підторкувати
підточини
підточити
підточиця
підточка
підточування
підточувати
підтравний
підтроюдити
підтрусити
підтрухнути 1
підтрухнути 2
підтрухти
підтрушувати
підтумок
підтупатися
підтупувати
підтупцем
підтюпцем
підтяга
підтягати
підтягатися
підтягач
підтягувати
підтяжка
підтяти
підуздріти
підупадати
підупалий
підупасти
підуст
підустов
підучити
підучувати
підучуватися
підхарчити
підхарчитися
підхарчувати
підхарчуватися
підхвалити
підхвалювати
підхват
підхватистий
підхватити
підхвачувати
підхвебель
підхвістя
підхилити
підхиляти
підхилятися
підхід
підхлеснути
підхмелитися
підхмелятися
підходити
підхождати
підхожий
підхопити
підхоплювати
підхоплюватися
підцобрити
підцупити
підцьковувати
підцюкати
підцюкнути
підчас
підчепурити
підчервонити
підчеревий
підчеревина
підчернювати
підчесати
підчикрижити
підчинка
підчистити
підчихвіст
Діли́на, -ни, ж. Половица, доска въ полу или въ заборѣ.
Нужний, -а, -е. 1) Изможденный, истомленный. 2) = нуждений і. Горе мені нужному, що я винен кожному.
Одзьобати Cм. одзьобувати.
Осипати, -па́ю, -єш, сов. в. оси́пати, -плю, -леш, гл. = обсипати. Знати, знати козацьку хату скрізь десяту: вона соломою не покрита, приспою не осипана. О. 1861. V. 8.
Підсипка, -ки, ж. 1) Подсыпаніе. 2) Порохъ, насыпаемый на полку кремневаго ружья. Шух. І. 231. 3) Отруби или мука насыпаемыя хлѣбопеками на лопату, чтобы сырой хлѣбъ не приставалъ къ ней во время сажанія въ печь. Волын. г. ЕЗ. V. 89.
Постать, -ті, ж. 1) Видъ, фигура, образъ. Дивиться, — шось стоїть на воротях, знайома постать. Грин. II. 94. Святий дух буває в постаті голуба. Волын. г. Вона думала, що то чорт у моїй постаті. Уман. у. Обіясник у моїй постаті ходе. Н. Вол. у. 2) Полоса нивы, занятая жнецами, полольщицами. Ой два сини оре, чотирі молоте, а дванадцять дочок за постать заходе. Мет. 244. Підем, матінко, у поле та зеленого жита жати, та займем широкую постать. Мет. 224. 3) Всѣ принадлежности къ плугу. Чи в тебе є вся постать? Черк. у. Ум. постатька. Ні з ким буде жита жати. Займем постатьку невеликую. Грин. III. 549. Постатьку маленьку (баштану) пропололи до снідання. Волч. у.
Темнорудий, -а, -е. Темнорыжій. Шейк.
Ха-ха! меж., выражающее смѣхъ. Ха-ха-ха-ха! — Чорт, панове, літанню співає. Шевч. 137.
Цуцик, -ка, м. Собачка, собаченка. Погуляв, як цуцик на вірьовці. Стор. II. 267. Осміхається, мов цуцик на ретязі. Ном. № 14252. Заскавучиш ти, як цуцик. Ном. № 3594. Голодний, як цуцик. посл. ум. цуцичок.
Чек Въ выраженіи: на чеку. На сторожѣ. Треба було жити як на чеку: боялась його сама одна стрінути. МВ. ІІ. 194.
Нас спонсорують: