Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підсудник
підсудній
підсудок
підсуканець
підсукати
підсукувати
підсунути
підсусіддя
підсусіджуватися
підсусідок
підсутужне
підсуччя
підсушити
підсушувати
підтакати
підтакачка
підтакувати
підтанцьовувати
підтекти
підтерти
підтикати
підтикатися
підтинати
підтинник
підтирати
підтитарій
підтитарний
підтич
підтичка
підтікати
підтіпанка
підтічка
підтоварник
підтовкачка
підтовкти
підтоки
підтомитися
підтомлятися
підтопити
підтоплювати
підтоптаний
підтоптати
підтоптатися
підторжя
підторкувати
підточини
підточити
підточиця
підточка
підточування
підточувати
підтравний
підтроюдити
підтрусити
підтрухнути 1
підтрухнути 2
підтрухти
підтрушувати
підтумок
підтупатися
підтупувати
підтупцем
підтюпцем
підтяга
підтягати
підтягатися
підтягач
підтягувати
підтяжка
підтяти
підуздріти
підупадати
підупалий
підупасти
підуст
підустов
підучити
підучувати
підучуватися
підхарчити
підхарчитися
підхарчувати
підхарчуватися
підхвалити
підхвалювати
підхват
підхватистий
підхватити
підхвачувати
підхвебель
підхвістя
підхилити
підхиляти
підхилятися
підхід
підхлеснути
підхмелитися
підхмелятися
підходити
підхождати
підхожий
підхопити
підхоплювати
підхоплюватися
підцобрити
підцупити
підцьковувати
підцюкати
підцюкнути
підчас
підчепурити
підчервонити
підчеревий
підчеревина
підчернювати
підчесати
підчикрижити
підчинка
підчистити
підчихвіст
Богобійно нар. Богобоязненно.
Вербунковий, -а, -е. Къ вербованію относящійся. Желех.
Грядови́й, -а́, -е́. 1) Градовой. 2) Относящійся къ гряд2. 3) Грядови́й не́від. Неводь, который тянуть не въ лодки, а на берегъ. Браун. 9.
Задніпро́в'Я, -в'я и задні́пря, -ря, с. Заднѣпровье. О. 1862. VII. 63. Вес Задніпров'я, мов грім його ударив, запалало. Сніп.
Молоді́ти, -ді́ю, -єш, гл. 1) Молодѣть. Питається калинонька, явір молодіє. Шевч. 660. 2) Быть молодим или молодою въ дни свадебныхъ торжествъ, также отъ дня вѣнчанія и до дня свадебнаго обряда, такъ какъ послѣдній совершается часто черезъ значительный промежутокъ времени послѣ церковнаго вѣнчанія, причемъ обвѣнчанные живуть отдѣльно и все это время молодіють. Мил. 125. Саме тоді я молодів: уже нас повінчано, та весілля ще не було. — А довго ж ви молоділи? — Ні, тільки тиждень, а як хто, то й довше буває. Екатер. г.
Панібрат, -та, м. Короткій знакомый, пріятель. Е, та й дурний же ти, панібрате. Ном. Чого його бояться? Зо мною він як панібрат. Греб. 386. бути за панібрата. Относиться по товарищески, фамильярно.
Підборний, -а, -е. 1) Фальшивый, подложный. Були там купчики проворні, що їздили по ярмаркам, і на аршинець на підборний поганий продавали крам. Котл. Ен. 2) Относящійся къ каблуку. Шило підборне — для каблуковъ шило. Вас. 161.
Повітати, -та́ю, -єш, гл. Привѣтствовать. Щоб пан отець, пані мати і вся родина вийшли повітали та донькою сина. Мет. 171.
Потоп, -пу, м. Потопъ. Сидиш у тьмі, кругом себе не бачиш, потопом вод окрило твою душу. К. Іов. 49.
Реваш, -ша, м. У гуц. древорубовь: счетъ срубленнаго дерева, проработанныхъ дней и пр., а у гуцульскихъ пастуховъ счетъ удоя, отмѣчаемыхъ зарубками на деревянномъ брускѣ, называемомъ колода и распадающемся вдоль на двѣ половины, при чемъ зарубки дѣлаются поперегъ бруска и проходятъ сразу черезъ обѣ половины его; одна изъ нихъ, также называемая реваш, отдается работнику или хозяину скота, а другая остается у ведущаго счетъ. Шух. I. 173, 205, 206, 209.
Нас спонсорують: