Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підсудник
підсудній
підсудок
підсуканець
підсукати
підсукувати
підсунути
підсусіддя
підсусіджуватися
підсусідок
підсутужне
підсуччя
підсушити
підсушувати
підтакати
підтакачка
підтакувати
підтанцьовувати
підтекти
підтерти
підтикати
підтикатися
підтинати
підтинник
підтирати
підтитарій
підтитарний
підтич
підтичка
підтікати
підтіпанка
підтічка
підтоварник
підтовкачка
підтовкти
підтоки
підтомитися
підтомлятися
підтопити
підтоплювати
підтоптаний
підтоптати
підтоптатися
підторжя
підторкувати
підточини
підточити
підточиця
підточка
підточування
підточувати
підтравний
підтроюдити
підтрусити
підтрухнути 1
підтрухнути 2
підтрухти
підтрушувати
підтумок
підтупатися
підтупувати
підтупцем
підтюпцем
підтяга
підтягати
підтягатися
підтягач
підтягувати
підтяжка
підтяти
підуздріти
підупадати
підупалий
підупасти
підуст
підустов
підучити
підучувати
підучуватися
підхарчити
підхарчитися
підхарчувати
підхарчуватися
підхвалити
підхвалювати
підхват
підхватистий
підхватити
підхвачувати
підхвебель
підхвістя
підхилити
підхиляти
підхилятися
підхід
підхлеснути
підхмелитися
підхмелятися
підходити
підхождати
підхожий
підхопити
підхоплювати
підхоплюватися
підцобрити
підцупити
підцьковувати
підцюкати
підцюкнути
підчас
підчепурити
підчервонити
підчеревий
підчеревина
підчернювати
підчесати
підчикрижити
підчинка
підчистити
підчихвіст
Лакостки, -ків, мн. Лакомства.
Недоумок, -мка, м. = недоум. Недоумки усе регочуть та гукають проти чоловіка мудрячого. К.
Поличка, -ки, ж. 1) Ум. отъ полиця. 2) Дощечка отъ земли къ отверстіи) улья, по которой ходятъ пчелы. Шух. І. 111.  
Пригребиця, -ці, ж. 1) Погребница, передняя часть погреба, сводъ надъ ступеньками, ведущими въ погребъ. 2) Входъ въ помѣщеніе съ гончарнымъ горномъ. Вас. 180. 3) У колесниковъ: входъ въ яму, служащую для склада топлива и сообщенія съ топкой. Вас. 146.
Продажник, -ка, м. = продавальник. Мил. 122.
Прохукати Cм. прохукувати.
Росходини, -дин, ж. мн. Конецъ сходки, собранія.
Телуся, -сі, ж. Ласкат, отъ телиця. Займи нашу телусю, пожени на пашу, щоб принесла на кашу. Мил. 40.
Чапати, -паю, -єш, гл. 1) Итти, медленно ступая со звукомъ. Щось чапа. Лохв. у. 2) Рвать, обрывать, напр. плоды съ дерева. Вх. Уг. 274.
Чванливо нар. Чванно, важно.
Нас спонсорують: