Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

петрущаний
петьмо
пец
печалити
печалитися
печаловитий
печалування
печалувати
печалуватися
печаль
печарка
печатати
печатка
печать
печений
печенина
печениця
печеня
печера
печериця
печерник
печерній
печерування
печерувати
печеря
печиво
печина
печихвіст
печище
печільниця
печінка
печіння
печіночка
печіркування
печіркувати
печія
печкур
печовий
печоглад
печогладини
печоглядини
печура
пещений
пещота
пивище
пивний
пивник
пивниця
пиво
пивовар
пивоварка
пивонія
пиворобниця
пивота
пивце
пигичка
пиж
пижмо
пизи
пизитися
пизьмо
пийка
пика
пикатий
пикниця
пил
пила
пиленя
пилина
пилипівка
пилипівський
пилиповний
пилипон
пилити
пилка I
пилка II
пиловини
пиловиння
пилок
пилочник
пилочок
пилувати
пильга
пильний
пильність
пильно
пильновитий
пильнування
пильнувати
пильня
пилюга
пилюжина
пилюк
пилюка
пилюра
пиляка
пиляти
пинда
пиндження
пиндитися
пиндрячити
пиндючити
пиндючитися
пиндючливий
пинити
пинхва
пинчук
пинявий
пиняво
пиняти
пипа
пипак
пипка
пипоть
пиптик
пира
пирга
пиргач
пириця
пиріг
Вибіратися, -ра́юся, -єшся, сов. в. ви́братися, -беруся, -решся, гл. 1) Собираться, собраться (въ дорогу), выѣзжать, выѣхать, выбраться, отправиться. Вибірається, як за море стріляти. Ном. № 10963. Не мила й гостина, коли з дому з сваркою вибірається. Ном. № 11949. На превелику силу вибрались із Київа. Стор. І. 156. Треба нам зарання вибраться, щоб ще загоді доплить до Капулівки. Стор. II. 115. 2) Взбираться, взобраться, взлѣзть. Вибрався на уступ. Стор. I. 120. Вибравшись на середину сухого гілля, примостився як раз над кобзою. Стор. МПр. 107. 3) Выходить, выйти, случаться, случиться, попадаться, попасться, найтися. Господи, що за красива дівчина з неї вибралася. Федьк. Як вибереться літом день гарячий, душний, то й згадаю собі те прощання наше. МВ. ІІ. 14 Як тільки було вибереться у його слободна година. Сим. 199.
Єднора́льський, -а, -е. Генеральскій. Раді ж ми ся. додому вернути, нас єднорал не пускає. Ей не так єднорал, як єдноральськая мати. Чуб. V. 999.
Заюртува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Придти въ волненіе, возбужденіе, смятеніе. К. Желех.
Зосібна нар. Порознь, каждое отдѣльно. Єсть же і иншого багато, що зробив Ісус, що, коли б писати зосібна, то думаю, що й сам світ не помістив би писаних книг. Єв. І. XXI. 25.
Ля́скати, -каю, -єш, сов. в. ля́снути, -ну, -неш, гл. Хлопать, хлопнуть, щелкать, щелкнуть. Батіг ляскав. Ном. № 1276. Прилетіла качка, крилечками ляска. Н. п. В руках же довгий був батіг, їм грімко ляскав він із лиха. Котл. Ен. II. 40. Ляснув себе по щоці. Кв. II. 173. Ляснув погонич пугою. К. Орися. Щука... ляснула хвостом по воді та вп'ять на дно пірнула. О. 1862. VIII. 17. вони тільки язико́м ля́скають. Они лишь попусту болтаютъ. Грин. І. 233.
На́волоч, -чі, ж. Сволочь, сбродъ.
Скрупілий, -а, -е. Заскорузлый. Кожух скрупілий. ЗОЮР. І. 319.
Ужинатися, -на́юся, -єшся, сов. в. ужатися, ужнуся, -нешся, гл. Во время сжинанія хлѣба захватывать, захватить часть сосѣдняго участка.
Уконтентуватися, -туюся, -єшся, гл. Удовлетвориться.
Фертик, -ка, м. Франть, щеголь. Всі фертики і паничі. Котл. Ен. І. 54. Cм. хверт.
Нас спонсорують: