Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

петрущаний
петьмо
пец
печалити
печалитися
печаловитий
печалування
печалувати
печалуватися
печаль
печарка
печатати
печатка
печать
печений
печенина
печениця
печеня
печера
печериця
печерник
печерній
печерування
печерувати
печеря
печиво
печина
печихвіст
печище
печільниця
печінка
печіння
печіночка
печіркування
печіркувати
печія
печкур
печовий
печоглад
печогладини
печоглядини
печура
пещений
пещота
пивище
пивний
пивник
пивниця
пиво
пивовар
пивоварка
пивонія
пиворобниця
пивота
пивце
пигичка
пиж
пижмо
пизи
пизитися
пизьмо
пийка
пика
пикатий
пикниця
пил
пила
пиленя
пилина
пилипівка
пилипівський
пилиповний
пилипон
пилити
пилка I
пилка II
пиловини
пиловиння
пилок
пилочник
пилочок
пилувати
пильга
пильний
пильність
пильно
пильновитий
пильнування
пильнувати
пильня
пилюга
пилюжина
пилюк
пилюка
пилюра
пиляка
пиляти
пинда
пиндження
пиндитися
пиндрячити
пиндючити
пиндючитися
пиндючливий
пинити
пинхва
пинчук
пинявий
пиняво
пиняти
пипа
пипак
пипка
пипоть
пиптик
пира
пирга
пиргач
пириця
пиріг
Відмокати, -каю, -єш, сов. в. відмокнути, -ну, -неш, гл. Отмокать, отмокнуть.
Забри́ти, -ри́ю, -єш, гл. Забрить, взять въ солдаты. — лоб. Взять въ солдаты. Ще два дні до заручин, як йому лоб забрили. Чуб. V. 243.
Заважні́ти, -ні́ю, -єш, гл. = завагітніти. Жінка в його давно вже заважніла. Рудч. Ск. II. 114.
Корона, -ни, ж. Корона. Являлась перед ним в золотій короні, як малюють святих на образах. Левиц. І. 271. Ум. коронка, коро́нонька, короночка. А за нею Мати Божа, зложила корононьку на її головоньку. Рк. Макс.
Майда́н, -ну, м. 1) Площадь. Передо мною дуже широкий майдан. Левиц. І. Де колись на майдані роєм гули на раді запорожці, там тепер паслася німецька череда. Левиц. Пов. 367. 2) Лѣсная поляна. Вх. Зн. 34. 3) Заводъ для гонки смолы.
Проторг, -га, м. = протір. Москаль і проторг проковтне, та не вдавиться. Ком. Пр. № 715. Хто хоче собаку з світа згубити, той дасть їй проторга ззісти. Борз. у.
Тирва, -ви, ж. Токованіе. Шух. І. 238.
Уряжати, -жаю, -єш, сов. в. урядити, -жу, -диш, гл. Украшать, украсить. Як глянеш на Київ, то так і леліють церкви уряжені та золоті. Зміев. у. Квітками вряжені долини. Щог. Сл. 59. Cм. уряджати.
Фай! меж. Употребл. въ выраж.: фай би му! — проклятіе, пожеланіе болѣзни, смерти. Желех.
Ціркати, -каю, -єш, гл. = цірчати. Вх. Уг. 274.
Нас спонсорують: