Бик, -ка, м. 1) Быкъ (молодой, кастрированный). До чого бик навик, того і волом схоче. Міняй бики на воли, аби дома не були. 2) — дикий = олень. 3) Насѣк. Lucanus cervus, жукъ олень. 4) Прочный треножникъ, съ помощью котораго поднимаютъ мельничный камень. 5) Родъ неподвижныхъ кандаловъ. 6) Родъ дѣтской игры. Ум. бичок, бичечок. Ув. бичисько, бичище.
Білозубий, -а, -е. Съ бѣлыми зубами.
Докла́дно, нар. Обстоятельно, подробно, точно. Ум. Докладне́нько. Він на все докладненько з ласкою одвітував.
Обжирати, -ра́ю, -єш, сов. в. обжерти, -жеру́, -реш, гл. Обжирать, обожрать, объѣсть.
Одудиця, -ці, ж. Самка удода. Каже одуд до Бога: «Коли я такий гарний, то зроби, Боже, так, щоб я став богом, а моя одудиця божицею».
Прохуховувати, -вую, -єш, сов. в. прохухати, -хаю, -єш, гл. = прохукувати, прохукати. Дивиться в поле, через царину, прохухавши заморозь на склі. Коли ж їй здалось, наче хтось ізнадвору прохуховує.
Рубак, -ка, м.
1) = рубай.
2) У колесниковъ: стамеска для первоначальнаго спусканія крупной стружки при обтачиваніи ступицы.
Сказівка, -ки, ж. Часть ткацкаго станка. Cм. блят.
Труднощі, -щів, ж. мн. Трудныя дѣла.
Уломити, -млю́, -миш, гл. 1) Отломать. 2) Сломать. Як до тонкого дерева вчепиться, то і вломить. Мені мало рук не вломили, а ти мовчиш. побіг, як но́гу вломив, — скоро побѣжалъ. 3) Броситься въ сторону. (Вовк зайця) от-от нажене; от заєць убік як уломить, — вовк і останеться.