Відання, -ня, с.
1) Знаніе.
2) Извѣстіе, вѣсть. Ум. віданнячко. Дають віданнячко: ісховайся, Мішку.
Гудзь I, -зя, м. и пр. = Ґудзь и пр.
Пелька, -ки, ж. Глотка. Напекла стара моя такого хліба, що і в пельку не лізе. Кобеляк. 7. П'ять літ роблю на чужу пельку.
Підсприсувати, -сую, -єш, гл. Подставить спрису. (Cм.)
Столичок, -чка, м. Ум. отъ стіл.
Стуманіти, -нію, -єш, гл. = стуманитися.
2) Одурѣть, оторопѣть.
Татаруватий, -а, -е. Свойственный татарину. Дикі татаруваті ідеали.
Цібе меж. Восклицаніе, которымъ отгоняютъ собакъ. А ціба! окропу на пса! ціба! Ач прокляті собаки, як звикли до порога. Цібе! Черномор.
Чемерчина, -ни, ж. = чемерка. Чемерчина по коліна, що дівчина шила.
Шлях, -ху, м. Большая проѣзжая дорога; путь. До Бога важкий шлях, а до пекла прямесенький. битий шлях. Торная дорога. Коли на те піде, то й серед битого шляху поламаєшся. не в шляху. Не по дорогѣ. Ум. шляшок, шляшечок.