Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

притупати
притупити
притупувати
притупцьовувати
притур
притухати
притхля
притхнутися
притьма
притьмо
притьмом
притьопати
притюжина
притюжити
притюкнути
притюпати
притяг
притягати
притягатися
притяжа
притяти
приулок
приумітися
прихання
прихапцем
прихати
прихаток
прихахулити
прихахулитися
прихвалити
прихвальба
прихвалювати
прихватити
прихватком
прихвачувати
прихвачуватися
прихижкуватий
прихилити
прихилище
прихилля
прихильний
прихильник
прихильність
прихильно
прихиляти
прихилятися
прихистити
прихитрувати
прихід
прихідець
прихідцями
прихідько
прихлиськувати
прихлюпати
прихлюпнути
прихлюпувати
прихмарно
прихмелитися
прихнути
приховати
приховувати
приховуватися
приходень
приходити
приходитися
приходящий
прихожати
прихолодний
прихопити
прихоплювати
прихорний
прицабанити
прицабунити
прицілитися
прицілятися
прицінитися
прицінятися
прицмокнути
прицмокувати
прицупити
прицуцуватий
прицькувати
прицяпати
причавити
причадіти
причаїтися
причаклувати
причал
причалапати
причалити
причалювати
причалюватися
причалятися
причандал
причапати
причапрячити
причаровувати
причастний
причастник
причастя
причащати
причащатися
причвалати
причепа
причепенда
причепити
причепитися
причепка
причепливий
причепний
причепурити
причепуритися
причесати
причет
причетен
причетник
причина
причинець
причинити
причинка
Дармові́с, -су, м. 1) Бесполезно висящая вещь. 2) Пелерина въ шинели. 3) Брелокъ, подвѣска, подвѣсное украшеніе. Шух. І. 127, 299. 4) Лишній участникъ въ дѣлѣ, человѣкъ, присутствующій безъ надобности. Чого тут виснеш, дармовісе? 5) Phallus impotentis. 6) мн. ч. Связь, перекладина между двумя кольями.
Дзвеня́чий, -а, -е. Звенящій, звонкій. Чутно її голосок дзвенячий. МВ. І. 97.
Допані́ти, -ні́ю, -єш, гл.до чо́го. Сдѣлаться бариномъ до того, что..., стать такимъ бариномъ, что.... Допаніли до того, що й хати підмести не зумієте. О. 1862. У. 47.
Забуді́вля, -ля, с. Строеніе, постройка. Дзвіниця коло тієї ж церкви ще дивнійша: стоїть підмурок... на підмурку по краях... стовпи... на тих стовпах мурований піддашок, як червоний поясок; на піддашку забудівля з дірами замісць вікон. Тут дзвони висять... Стоїть собі дзвіниченька, і хрест на ній наче питається, наче йому величнійше стояти на такім пишнім забудівлі. Св. Л. 26.
Згвалтува́ти, -ту́ю, -єш, гл. = зґвалтувати. Побачили, згвалтували, та за ним (на здогін). Драг. 51.
Кусати, -са́ю, -єш, [p]одн. в.[/p] куснути, -ну́, -не́ш, гл. Кусать, грызть. Інший в ноги кланяється, а за п'яти кусає. Ном. № 3047. Козаки, прислухаючись, тільки уси кусають. К. ЧР. 314. Оріх кусає. Мет. кусі його! Восклицаніе, натравливающее собакъ.
Неправдиво нар. 1) Лживо, неправдиво. 2) Притворно.
Проморочити, -чу́, -чиш, гл. Забивать голову, надоѣдать приставаніями извѣстное время. А ну бо годі! І так уже пів дня проморочив мені голову всякими своїми витіями.
Скрутель, -ля, м. Свернутая горстка пеньки, очищенной отъ кострики. Гол. Од. 35.
Шинкувати, -ку́ю, -єш, гл. 1) = шинкарювати. Рудч. Чп. 209. Торгувать, шинкувать буду чарочками. Шевч. 183. Медом шинкувати. Мет. 317. 2) Расточать, разливать, проливать. І заходилися гулять, святою кров'ю шинкувать. Шевч. 470. Не дуже тими грішми шинкують, щоб ніхто не замітив. Рудч.
Нас спонсорують: