Багніти, -нію, -єш, гл. Дѣлаться болотистымъ, тинистымъ, топкимъ.
Зво́ник, -ка и пр = дзвоник и пр.
Князь, -зя, м.
1) Князь (государь или особа княжескаго титула). Тогді то у городі Лебедині царі і князі великим всі дивом дивували. Стереглись вони, проходячи побіля замку князя Вишневецького.
2) Новобрачный, женихъ. Слухайте, бояре, що князь бреше. Молодії князя зараз будуть ( = молодий з молодою). Ум. кня́зин, князьок. Мій орлику, мій князику! На білому острові живе собі... якийсь князьок. Ув. князюка.
Крет, -та, м. = кріт.
Муркоті́ти Cм. муркотати.
Напастува́ння, -ня, с. Нападеніе, прицѣпка, придирка.
Рух, -ху, м. Движеніе. 96. Рух його, хода, все було поважне.
Хорустіль, -ля, м. пт. Rallus aquaticus.
Цятатий, -а, -е. Въ крапинкахь.
Чвати, чваю, -єш, гл.
1) = цькувати. Не раз, не два псами чвали.
2) чває один на другого. Ѣдкими словами уязвляютъ другъ друга, ругаютъ. .