Горува́тий, -а, -е. Гористый, холмистый. Горувате поле.
Запу́татися, -таюся, -єшся, гл. = заплутатися.
Зару́бувати, -бую, -єш, сов. в. заруба́ти, -ба́ю, -єш, гл. 1) Зарубливать, зарубить, убить рубящимъ орудіемъ. Коня візьмуть і попружечку, тебе зарубають, мою душечку. 2) Дѣлать, сдѣлать зарубку, насѣчку. 3) — язик. О лошади: ранить языкъ травою. 4) — себе. Ограждаться, оградиться, защититься. Ой піду я в полонину та в зелену пущу, там я себе зарубаю, нікого не пущу.
Захвилюва́ти, -лю́ю, -єш, гл. Заволноваться.
Зда́ти, -ся. Cм. здавати, -ся.
Похребт, -ту, м. Хребетъ, спина. Бик має міцний похребт.
Рімнина, -ни, ж. = рівнина. Рімнина яка! нема де клуню постановити. Оттам коло Маньківки рімнина, так навкруги миль на кілька видно.
Свекрівщина, -ни, ж. Имущество, оставшееся послѣ свекра.
Спаль, -лі, ж. Мѣсто, гдѣ выжженъ лѣсъ.
Уноситися, -шуся, -сишся, сов. в. унестися, -суся, -сешся, гл.
1) Вноситься, внестися.
2) При несеніи утомлять, утомить тяжестью. Та й унісся мені щей мішок, — відпочину лиш трішки.