Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

продажний
продажник
продажність
продай
продання
продармувати
продати
продаус
продеклямувати
продержати
продерти
продешевити
продзвонити
продзеленькати
продзизчати
продзьобати
продивитися
продивлятися
продиво
продимати
продимити
продимляти
продимлятися
продирати
продиратися
продирини
продихатися
продівувати
продідувати
продіймати
проділити
проділь
проділяти
продір
продіркувати
продлубатися
продляти
продмухати
продмухнути
проднювати
продовбати
продовбувати
продовганитися
продовжити
продовжувати
продовжуватися
продоїти
продолубати
продомувати
продохнути
продоювати
продражнити
продрати
продратися
продріжати
продрімати
продрухання
продрухатися
продумати
продути
продухвина
прожартувати
прожати
проженихатися
прожерення
прожерка
прожерливий
прожерти
прожеря
проживати
проживатися
прожирати
прожирувати
прожирь
прожити
прожиток
прожиття
прожог
прожогом
прожра
прожуритися
проз
проза
прозвати
проздріти
прозеленуватий
прозивати
прозиватися
прозивка
прозирало
прозирати
прозімувати
прозір
прозірний
прозірник
прозірність
прозорий
прозористий
прозорний
прозоро
прозорчастий
прозріння
прозьба
проїдати
проїзд
проїзджати
проїзджачий
проїздити
проїздити 2
проїздитися
проїсний
проїсти
проїстливий
проїсть
проїти
проїхати
пройда
пройдисвіт
проймати
пройматися
Згі́рш, згі́рше, нар. Хуже. Молодець не згірш старої баби. Ном. № 8504. Грай, співай, кобзарю! Не про дідів, бо не згірше й ми ляхів карали. Шевч. 182.
З'ясувати, -су́ю, -єш, гл. Выяснить, обнаружить. Не смів я вам, що думав, з'ясувати. К. Іов. 70.
Колючий, -а, -е. 1) Колючій. І стежечка, де ти ходила, колючим терном поросла. Шевч. 387. 2) Легко раскалывающійся. Дуб колючіший, ніж грушина. Волч. у. 3) Гѣзкій. Мужича правда єсть колюча, а панська на всі боки гнуча. Котл. Ен.
Мисте́ць, -тця́, м. Мастеръ, мастакъ. О. 1862. І. 65.
Мли́нище, -ща, с. Мѣсто, бывшее подъ мельницею.
Онакий, -а, -е. Иной. Вх. Лем. 443. І така, і онака, і геть-пріч пішла, і знов сюди поступай. МВ. (О. 1862. III. 41).
Отяжіти, -жію, -єш, гл. 1) Отяжелѣть. 2) Обремениться. В неї очиці отяжали слізьми. МВ. І. 48.  
Попросом нар. Прося. Назбірайте попросом грошей доволі та поставте над ним великого хреста. Г. Барв. 459.
Тарахнути, -ну, -неш, гл. 1) Стукнуть, бросить съ шумомъ на землю. 2) Ударить. Яким тарахнув кулаком по столу. Левиц. І. 281.
Шквирк, -ка, м. Раст. Larix decidua. Вх. Лем. 485.
Нас спонсорують: