Висота, -ти, ж. = високість. Під високу висоту злітає (сокіл).
Зосмілити Cм. зосмілювати.
Зруйнувати, -ну́ю, -єш, гл. 1) Разрушить, разорить. Зруйнували Запорожжя. Не зостанеться тут камінь на каміні, щоб не зруйновано. Зруйновано життя моє на світі. 2) Разорить (о потерѣ имущества).
Купека, -ки, ж. Раст. Convallaria maialis L.
Поглузузати, -зую, -єш, гл. Посмѣяться, подвергнуть насмѣшкамъ. Поглузують, покепкують та й кинуть під лаву.
Поглушити, -шу́, -шиш, гл. 1) Оглушить (многихъ) 2) Заглушить (во множествѣ). Тернина поглушила його. Садами летіла, — сади помутила своїми голосочками.
Поряджати, -джа́ю, -єш, гл. = порядкувати. Буду вам господарства доглядати, поряджати.
Пуховиця, -ці, ж. Пуховикъ. Стеле хазяїн та пуховую пуховицю, а безщасний чумак у дорозі та нещасну важницю.
Пущення, -ня, с. Заговѣнье. На пущення як зав'язано.
Рости, -ту, -теш, гл. 1) Расти. На битій дорозі трава не росте. Рости, рости, дівчинонько, на другую весну. 2) Рости вгору. О человѣкѣ: а) возвышаться. б) испытывать подъемъ духа. Росту я вгору. То же значеніе имѣетъ душа росте вго́ру.