Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пищання
пищати
пищик
пищок
пищуватися
пияк
пияка
пиячка
пів
піваркуш
піваркушевий
півбог
півбочок
піввідерко
піввідровий
півгодинний
півгодний
півголий
півголосом
півдарма
півдев'ята
південний
південник
південь
півдесята
півень
півзен
півзина
півзинка
півзолотий
півка
півкварта
півквартівка
півкіпник
півколіщатко
півколо
півкондійка
півкоречник
півкошик
півкуля
півмертвий
півмісяць
півмісячний
півміток
півник
півничок
північ
північний
півня
півняк
півнячий
півонія
півострів
півпанство
півпарубок
півполукіпок
півп'ята
піврік
піврічний
півріччя
півсеток
півсонно
півстирток
півсьома
півтора
півторак
півторарічняк
півтораста
півторачок
півторип'ядний
півтрети
півтретя
півтретяста
півть
півхунт
півчварта
півчвартаста
півчварти
півчий
півшоста
піганистий
пігнати
пігнатися
пігнутися
під 1
під 2
підбармовувати
підбармовуватися
підбасовувати
підбасок
підбережка
підберезник
підбивати
підбиватися
підбитеняк
підбитє
підбити
підбитяк
підбичувати
підбіг
підбігати
підбігцем
підбій
підбійка
підбіл
підбілити
підбіль
підбільшати
підбільшити
підбільшувати
підбільшуватися
підбілювати
підбір
підбірати
підбіратися
підбічний
підбічниця
підбіяк
підбовтати
підбовтувати
Гирявий, -а, -е. 1) Низко остриженный. У його стільки землі, як у гирявого чуприни. Лебед. у. Бранное слово. Брешеш, гирявий. Лебед. у. 2) Испорченный, плохой. Таке вже гиряве моє щастя. Н. Вол. у. гирявий горщик — съ отбитымъ верхнимъ ободкомъ. Мнж. 171. кутя хирява бываетъ тогда на сочельникъ, когда вечеря безъ рыбнаго блюда. Сим. 150.
Журавлю́ка, -ки, м. Ув. отъ журавель.
Загуме́нок, -нку, м. = загумення.
Зачіля́бити, -блю, -биш, гл. Ударить, треснуть. Він його як зачілябив у вухо. Александров. у. Слов. Д. Эварн.
Катран, -ну, м. 1) Раст. Bunias orientalis L., a также Crambe tatarica jacq. ЗЮЗО. I. 115, 120. 2) Передникъ. Гол. Од. 61. Ум. катранець. Єдній сь купив чоботята, а другій катранець. Гол. III. 231.
Каянський, -а, -е. Первоначально: принадлежащій Каину, но теперь употребляется просто какъ бранное слово: мовчи, відьмо, — каянська ти дочка! О томъ, что вѣдьмы — изъ семьи Каина — см. нар. разсказъ въ «Черниг. Губ. Вѣдомостяхъ». 1853, стр. 388.
Натрушувати, -шую, -єш, сов. в. натрусити, -рушу, -сиш, гл. 1) Натрясать, натрясти. Натруси яблук. 2) Разсыпать, насыпать, насаривать, насорить. 3) Встряхивать, встряхнуть мѣшкомъ, набивая его сыпучимъ тѣломъ.
Охочий, -а, -е. 1) Добровольный, желающій, охотный. Хоч гарна як, а все охоча іще гарнішою щоб буть. Котл. Ен. V. 17. Була тут всяка з них охоча пожар щоб швидче розвести. Котл. 2) — до чого. Падкій на что, любитель чего. А ти ж, сусіде, чув од кого, що я охочий до лящів? Гліб. Кобза не дуже був охочий до розмови. Стор. МПр. 116.
Поперемокати, -каємо, -єте, гл. Перемокнуть (во множествѣ).
Прання, -ня́, с. Мытье, стирка бѣлья. Чуб. VII. 117.
Нас спонсорують: