Відриватися, -ваюся, -єшся, сов. в. відірватися, -рвуся, -вешся, гл. Отрываться, оторваться. Випив він та зараз давай відриватись від стіни. Одірвись, коню, од берестонька.
Завладі́ти, -ді́ю, -єш, гл. = завладати.
Коханка, -ки, ж.
1) Возлюбленная, любовница. Коханко ти моя! Викохав же я тебе не для кого, для себе.
2) Взлелѣянная, нѣженка, воспитанная въ роскоши. Ой ну люлі-люлі, а коткові дулі, а дитинці калачі... Нашій дитинці коханці. Мали вони дочку і вона була в їх така коханка, що виросла, вже пора й сватать, а вона не вміла діла робить. Ум. коханочка. Вийди, серце-коханочко! Всі дівочки-коханочки до церковці йдуть.
Мійськи́й, -а́, -е́ = міський. Я по своїй вдачі мійська людина.
Перечитати Cм. перечитувати.
Подосівати, -ва́ю, -єш, гл. Досѣять (во множествѣ).
Похотіти, -хочу, -чеш, гл. Пожелать (о многихъ). Ми вже тут аж спати похотіли. Хто його зна, чи похотять люде.
Розохотити, -ся. Cм. розохочувати, -ся.
Розумець I, -мця, м. Умникъ. Бач, який найшовся розумець.
Супорок, -ку, м. = суперечка. Менше между собою супороку будеш мати.