Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підчищати
підчіпок
підчісувати
підчорнити
підчулити
підчулювати
підчухрати
підшальовувати
підшивайло
підшивати
підшивка
підшийник
підшийок
підшильовувати
підшити
підшкильнути
підшкурний
підштанки
підштовхнути
підштовхувати
підштрикень
підштрикнути
підштрикувати
під'юджувати
під'ядлівчак
під'язати
під'язичниця
під'язник
під'язувати
під'язуватися
під'ярок
піжити
піжмурки
піздріти
пізнавати
пізнаватися
пізнитися
пізній
пізніхірочка
пізно
пізріти
пізьма
пійло
піймяти
пійниця
пійняти
пійнятися
пійстра
пійти
пікати
пікинер
пікинерія
пікинерський
пікинерувати
піківний
піклування
піклуватися
пікний
пікувати
піл
пілка
пілляти
пілтина
пілть
пільга
пільгувати
пільський
пільх
піля
пімперля
пімста
пімстити
піна
пінити
пінка
пінна
пінняк
пінявий
піняз
піняти
піп
пір
пірвати
пірватися
пірзний
пірина
пірити
пір'їна
пірнати
пірнач
пірначка
пірник
пірникоза
пірнути
пірце
пірчити
пірчун
пір'я
пір'яний
пір'ячко
пісенька
пісі
піскля
пісковатий
пісковатиця
пісковий
піскоглід
піскозоба
піскозоблиця
піскуватий
піскуваха
післанець
післанський
післати
післище
після
піснечка
пісний
пісникати
пісниковий
Кабіж, -жу, м. = шкода 1. Він став і стереже, щоб іще кабіжу не наробили. ЗОЮР. II. 66.
Кресати, крешу, -шеш, [p]одн. в.[/p] креснути, -сну, -не́ш, гл. 1) Высѣкать, высѣчь огонь. Один став кресати, щоб кашу варити. Сніп. Щось у полі та за військо йде, шаблями огонь креше. Грин. ІІІ. 463. 2) Бить, колотить, ударить. Та й став по ребрах ще кресать. Сніп. 188. Одсувається... щоб бува з п'яних очей не креснув зачепа. Мир. ХРВ. 260. 3) Подковами звенѣть. Пішов козак дорогою, підківками креше. Грин. III. 376. 4) Быстро дѣлать рядъ однихъ и тѣхъ же движеніи (при работѣ І пр.). Женці молодії, серпи золотії, — так і крешуть. Г. Барв. 347. Ой млин меле, вода реве, а колесо креше, а колесо креше. Грин. III. 70.
Ло́зниця, -ці, ж. Родъ примитивной плодосушилки. Хотин. у.
Побагатшати, -шаю, -єш, гл. Сдѣлаться богаче.
Приповняти, -ня́ю, -єш, гл. Дополнять. Хай вам Бог приповня. Ном. № 4553.
Прямісінько нар. Совершенно прямо, прямехонько. Та так прямісінько й біжить до бідного ягняти. Гліб. Прямісінько додому. Мир. Пов. І. 142.
Пустий, -а́, -е́ 1) Пустой. 2) Пустой, глупый, безсодержательный, легкомысленный. Да ти пусту оце бесіду звів. Федьк. А в козака розум пустий; хоче дівку з ума звести. Грин. III. 259. 3) Ненужный, безполезный. Вх. Зн. 57. Пусте зілля. Сорная трава. Вх. Зн. 57.
Смілко нар. = сміло. Так не смілко береться. Черк. у.
Утішно нар. Весело; радостно, пріятно. Їй любо було одкривати світ його очім, — утішно думати: з якою натоптаною головою виросте її онуча. Мир. ХРВ. 30. Втішно було мені добре слово почути. МВ. І. 23. Грає циган коломийки, втішно всі гуляють. Млак. 50.
Чабанити, -ню, -ниш, гл. = чабанувати.
Нас спонсорують: