Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

піняз

Піняз, -за и пінязь, -зя, м. 1) Монета въ 1/2 крейцера. Угор. 2) мн. Деньги. Гол. IV. 443. Вх. Лем. 450. Ум. пінязок, пінязьок.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 187.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІНЯЗ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІНЯЗ"
Бересток, -тка, берестонько, -ка, бересточок, -чка, м. Ум. отъ берест.
Бжуніти, -ню́, -ниш, гл. Жужжать. Желех.
Жере́цький, -а, -е. Жреческій.
Зачва́кати, -каю, -єш, гл. Зачавкать.
Кожан, -на, м. = кажан.
Наві́шній, -я, -є. ? Навішній царенко. Рудч. Ск. І. 118.
Невиворотний, -а, -е. Трудный для произношенія, неудобопроизносимый. Невиворотна мова. Нѣжин. у.
Росівниця, -ці, ж. Родъ кушанья. Шух. І. 141, 142.
Синів 1, -нова, -ве Сыновній, принадлежащій сыну, относящійся къ нему. Харьков. г.
Четверень, -рня, м. Одна часть распиленнаго начетверо древеснаго ствола. Сумск. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІНЯЗ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.