Бизувати, -вую, -єш, гл. = бізувати.
Ґо́ндзоль, -ля, м. и ґондзо́ля, -лі, ж. Побрякушка. Ото гіццає оце намисто, ще зуби повибиває тим ґондзолем. Ум. Ґондзо́лька, ґондзоля́чка. Ув. Ґондзоля́ка.
Дойма́ти, -ма́ю, -єш, сов. в. дойня́ти, дойму́, -ме́ш, гл. = діймати.
Кузуб, -ба, м. = козуб. Обібрався грибом — лізь у кузоб. Нехай же я подивлюся, хто сидить в запічку — аж там дячок-неборачок у кузуб зігнувся.
Кобзина, -ни, ж. = кобза. Узяв кобзину в руки та й зачав співати. Ой далеко чути козака Ворла, що іде з кобзиною.
Обірок, -рку, м. Бракъ, что-нибудь негодное.
Полом'яний, -а́, -е́ Пламенный. Полом'яне я духом бачу море.
Постаріти, -рію, -єш, гл. Постарѣть, состарѣться. Ніколи не постаріє.
Приходящий, -щого, м. Захожій, гость. Скнарість така! І звичаю сього нема, щоб на столі хліб був на приходящого.
Пульч меж. Призывъ для инд. куръ.