Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

покартати
покасувати
покатати
покататися
покатувати
покатулятися
покахикати
покацубнути
покачати
покачатися
покашляти
покаяння
покаятися
поквап
поквапитися
поквапний
поквапність
поквапно
поквасити
поквасніти
покваснути
поквилити
поквікати
поквільно
поквітчати
поквокати
поквоктати
покволом
покепкувати
покерувати
поки
покивання
покивати
покидати
покидати 2
покидатися
покидище
покидь
покидька
покидьків
покидько
покидьок
покинути
покинутися
покипіти
покицяння
покицяти
покій I
покій II
покійний
покійник
покійниця
покійничок
покійчик
покіль
покільчитися
покінчати
покінчити
покірливий
покірливість
покірливо
покірне
покірний
покірник
покірниця
покірність
покірно
покіс
покіст
покість
покіт
поклад
покладати
покладатися
покладень
покладки
покладливий
покладний
покланятися
покланятися 2
покласти
поклацати
поклекотати
поклекотіти
поклепати
поклик
покликати
покликати 2
покликнути
покликувати
поклинцювати
поклін
покліть
поклонець
поклонити
поклоночок
поклоняти
поклонятися
поклопотатися
поклоччити
поклювати
поключитися
покля
поклякнути
поклякти
поклясти
поклячити
покмітливий
покміть
поковалювати
поковзати
поковзатися
поковзом
поковзтися
поковтати
поковтати 2
поковтач
поковтувати
покоївка
покоївчин
Досу́шуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. досуши́тися, -шу́ся, -тишся, гл. Досушиваться, досушиться.
Дра́ла нар. Бѣгомъ. Так я від його драла, одбіг з півгонів та й став. Стор. І. 148. Оттут то вітри схаменулись, і ну всі драла до нори, до ляса, мов ляхи, шатнулись. Котл. Ен. І. 11. дра́ла да́ти. Убѣжать, удрать. Дав од неї драла не оглядаючись. Стор. І. 54. І до плуга, і до рала, і до хлопців дала драла. Ном. № 8807. дра́ла дмухну́ти, дря́пнути. Удрать. Спалив оселю у Калиновського та й дряпнув драла. К. ЦН. 172.
Друшля́к, -ка́, м. 1) Родъ металлическаго или глинянаго ситца, сосудъ съ дырочками въ днѣ, чрезъ который сцѣживаютъ воду съ варениковъ, лапши, макаронъ и т. п. 2) Родъ шубки-безрукавки или длиннаго суконнаго жилета. Вх. Лем. 412.
Коронування, -ня, с. 1) Коронованіе. 2) Обрядъ принятія поваго члена въ общество парубків, состоящій въ поднятіи принимаемаго на рукахъ, пѣніи обрядовой пѣсни и затѣмъ угощеніи. КС. 1887. VIII. 767 — 768.
Місце́вість, -вости, ж. Мѣстность. Желех.
Наді́ятися, -ді́юся, -єшся, гл. Въ Лохвиц. у.: надія́тися, -дія́юся, -єшся, гл. Надѣяться. Наче ви схожі з нашим паничем, так не надіяюсь, шоб були панич. Слов. Д. Эварн.
Позабувати, -ва́ю, -єш, гл. Забыть (многое). Позабувала усе те, що думала звечора і вночі. Кв.
Половина, -ни, ж. Половина. Перебреду бистру річку й половину ставу. Мет. 83. Половина літ минає, я щастя не маю. Чуб. V. 360. о-полови́ні. Въ половину. Як же тебе, пане, нести: чи поверх дерев, чи о-половині дерев. Грин. І. 172. Ум. половинка, половиночка. Грин. III. 583.
Понастановляти, -ля́ю, -єш, гл. Тоже, что и настановити, но во множествѣ. Князями нас при своїм боці понастановляє. K. ЦН. 275.
Смугарястий, -а, -е. = смугнастий. Чорні пявки — то кінські, а котрі смугарясті, як вюни, то саме добре: жиди купують. Н. Вол. у.
Нас спонсорують: