Вибавляти, -ля́ю, -єш, сов. в. вибавити, -влю, -виш, гл. 1) Избавлять, избавить, спасать, спасти. Ти мене вибавив од смерти, а я тебе. 2) Выводить, вывести, уничтожать, уничтожить. Вибав плямки. Кропива заклюнулась у вишняку, так треба вибавити. Він вибавляв кукіль з жита. Як вітрець повіє, росоньку висушить, а з мого серденька жалю не вибавить.
Дотаска́ти, -ся. Cм. дотаскувати, -ся.
Заса́дистий, -а, -е. Плотный, дюжій.
Згвалтува́ти, -ту́ю, -єш, гл. = зґвалтувати. Побачили, згвалтували, та за ним (на здогін).
Із-
Лее́стр, -ру, м. Реестръ.
Сливитися, -влюся, -вишся, гл. О писанкахъ: разрисовываться.
Тринадцятеро числ. Тринадцать душъ, штукъ.
Умитель нар. Въ клочки, въ дребезги.
Чарівочка, -ки, ж. Ум. отъ чарівна.