Виляски, -ків, м. мн. Эхо, отголоски. Аж? ідуть виляски од бою босих ніг по твердій землі.
Дзень! меж. для выраж. звона. Туп, туп ніженьками! Дзень, дзень підківками! Червінці дзелень-дзелень.... так і посипались.
Кудря, -ря́ти, с. Чаще во мн. ч.: кудря́та. Ласкательно: кудри. Ізвила кудрята темна нічка.
Нахливці нар. = нахильці. Випив горілку нахливці.
Перекушувати, -шую, -єш, сов. в. перекуси́ти, -шу́, -сиш, гл.
1) Перекусывать, перекусить. Перекуси, та батькові даси. Заєць зараз до його та й шовк перекусив.
2) Закусывать, закусить на скоро. Ви, люде добрі, з дороги — голодні певно, — чи не перекусили б чого хоч трохи.
Подохнути, -немо, -нете, гл. Издохнуть (о многихъ). Коли прилетіло дві вороні та зачали клювать та й подохли.
Пожерач, -ча, м. Обжора.
Рарожий, -а, -е. Принадлежащій балабану.
Розсуджувати, -джую, -єш, сов. в. розсудити, -джу, -диш, гл. 1) Разсуживать, разсудить, рѣшить. Розсуджує пригнічених по правді. Зараз не вішають, а поперед розсудять. 2) Разрѣшать, разрѣшить, разгадать. Ой розсуди, бабусенько, сей начудний сон. 3) Разговорами сплетнями разлучать, разлучить. Женихався, з неї не сміявся, — думав — моя буде, — розраяли та розсудили проклятії люде.
Розя, -зі, ж. Дѣтск. розга.
