Бренькати, -каю, -єш, гл.
1) = бринькати.
2) = брехню завдавати.
Зали́шок, -шку, м. Излишекъ. На малу міру сот зо три з залишком.
Здри́ги, здриг, ж. мн. Дрожь.
Обава, -ви, ж. Замедленіе, медленность.
Одужувати, -жую, -єш, сов. в. оду́жати, -жаю, -єш, гл. Выздоравливать, выздоровѣть. Нехай одужає і буде жива. Хворого-недужого як помаслосвятять, та як одужа, то тоді вже неможна йому лихословити.
Поозувати, -ся, -ваю, -ся, -єш, -ся, гл. = пообувати, -ся.
Посильняти, -ня́ю, -єш, гл. Укрѣплять. Невидима Божа сила його посилняє.
Спірниця, -ці, ж. Сортъ луку.
Чар, -ру, м. Волшебное зелье. Як поїхав козаченько яром, — перелита доріженька чаром. Во мн. ч.: чари — также еще и чары, колдовство, волшебство. Ми його (капшучок) кочергою вигорнули із комори, думаючи, що то які чари. Дала вона якесь дання йому, якісь чари чарувала. А в мене чари, чари готові: білеє личенько і чорні брови. Ум. чароньки. Мабуть я у тебе чароньків наївся. Що в мене чароньки — чорнії брівоньки.
Щадний, -а, -е. = ощадний.