Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безгривий

Безгривий, -а, -е. Не имѣющій гривы, безгривый.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 39.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗГРИВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗГРИВИЙ"
Безсуд, -ду, м. = безсуддя. Столітній безсуд і тяжке насильство. К. Дз. 51.
Болотище, -ща, с. Мѣсто, гдѣ было болото. Черк. у.
Варко нар. 1) Жарко (о погодѣ). Лебед. у. 2) Вѣроятно, правдоподобно. Галиц. 3) = варівко 1. Шух. І. 83.
Відкуп, -пу, м. 1) Откупъ. Не раз із селами й церкви ім на одкуп оддавали. К. ЧР. 10. 2) Выкупъ. МУЕ. III. 117.
Заджерґота́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Заговорить на непонятномъ языкѣ (преимущественно о евреяхъ).
Млино́к, -нка́, м. 1) Ум. отъ млин. млинко́м піти. Вертѣться, двигаясь. (Листочок) пішов млинком за вітром. Св. Л. 273. 2) Вѣялка. У кого є більше збіжа, той має до чищеня куплений млинок. Шух. І. 166. Ум. млиночок.
Обрання, -ня, с. Избраніе.
Окид, -ду, м. Оставшіеся на убранной нивѣ колосья. Окид на птицю, нехай і вона поживляється. Харьк. г.
Презвірх нар. Черезъ край. У його вже й презвірх є, а все загрібає. О. 1862. V. 84.
Чоловіченько, -ка, м. Ум. отъ чоловік.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗГРИВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.