Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безґрунтовний

Безґрунтовний, -а, -е. Безпочвенный, неосновательный.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 39.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗҐРУНТОВНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗҐРУНТОВНИЙ"
Госпо́ся, -сі, ж. Ласкательное отъ господиня. Гол. І. 147. МВ. (КС. 1902. X. 144). Ось слухайте, моя госпосю, моя панійко! Г. Барв. 437.
Заклада́ти, -да́ю, -єш, сов. в. закла́сти, -ладу́, -де́ш и заложи́ти, -жу́, -жиш, гл. 1) Закладывать, заложить чѣмъ что-либо, или что-либо за что. Рани мої смертельнії промивав, м'якенькою бавовною закладав. Мет. 440. Заклав він сокиру за пояс. Грин. І. 188. Молода... закладає молодому хустку за пояс. Грин. III. 515. 2) Накладывать, наложить. Закладають царський вінець: тепер ти моя. Чуб. V. 205. 3) Закладывать, заложить, запрягать, запречь. Господарь волоський пару коней у колясу закладав. Мет. 393. 4) Класть, положить. Коня тобі напою, овса, сіна закладу. Чуб. V. 8. 5) Основывать, основать. 6) Учреждать, учредить. 7) Вносить, внести за кого-либо деньги. А заложить же за тебе багато треба? Сим. 195. 8) — по́зов. Вчинать, вчинить искъ, начать судебное дѣло. Котл. Н. П. 344.
Масльо́нити, -ню, -ниш, гл. Муслить.
Надмі́ряти, -ряю, -єш, гл. Отмѣрить немного.
Поберегти, -ся. Cм. поберігати, -ся.
Понахвачувати, -чую, -єш, гл. = понахапувати.
Порозбивати, -ва́ю, -єш, гл. То-же, что и розбити, но во множествѣ. Двері порозбивав. Мнж. 34. Порозбивали з горілкою бочки. ЗОЮР. І. 245. Він би й губи й зуби усім порозбивав. ЗОЮР. І. 95.
Пороспозирати, -ра́ю, -єш, гл. = розглянути. Вх. Уг. 261.
Сват, -та м., мн. свати и сватове. 1) Отецъ зятя пли невѣстки; сватами называются прежде всего родители мужа ло отношенію къ родителямъ жены и наоборотъ, а затѣмъ, въ такомъ же отношеніи, и ближайшіе родственники супруговъ. Маркев. 109. Онисько мені сват, бо мои сестра ла його братом. Харьк. 2) сватами взаимно называются совершившіе между собою какую-либо коммерческую сдѣлку. 2) Также и свато́к. Желѣзный стержень внутри ткацкаго челнока, на которомъ вращается шпулька съ нитками. Вас. 166. Ум. и ласк. сватко, свато́к, свато́чок, сватонько, сватуньо. Грин. III. 485. К. ПС. 33. Ви, сватуню, будете ще довго, довго жити. Левиц. І. 377. За исключеніемъ свато́к и свато́чок, употребляются лишь въ двухъ первыхъ значеніяхъ.
Сильне нар. Сильно, весьма, очень. Туди ішла стара мати — сильне плаче і ридає. Макс. Той чоловік був сильне багатий. Рудч. Ск. Під ним кониченько, під ним вороненький, сильне дужий. Чуб. Церква давня сильне. МВ. І. Ум. сильненько, сильнесенько. Тяжко зітхнула, сильненько заплакала. Чуб. III. 119. Став сильнесенько кричати. Чуб. V. 436.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗҐРУНТОВНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.