Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безґрунтий

Безґрунтий, -а, -е. 1) Не имѣющій усадебной земли. 2) Безземельный.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 39.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗҐРУНТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗҐРУНТИЙ"
Гниляччя, -чя, с. соб. Сгнившія растенія, гниль.
Лободя́нка, -ки, ж. Родъ каши изъ пшена и молодой лебеды съ свинымъ саломъ. Маркев. 156.
М'ятли́ця, -ці, ж. Раст. = метлиця. ЗЮЗО. І. 110.
Надяга́ння, -ня, с. Надѣваніе на себя.
Негоже нар. Не слѣдуетъ, неприлично, нехорошо. В неділеньку прийти та до тебе негоже. Грин. ІІІ. 164. Та й плакати мені негоже. МВ. І. 29.
Оберегатися, -га́юся, -єшся, сов. в. оберегти́ся, -жу́ся, -же́шся, гл. Быть осторожнымъ, беречься, поберечься. Та й загрюзились у бакаї. Той хазяїн аж плаче та того хлопця лає, шо не оберігся. Мнж. 9.
Пожирення, -ня, с. Пожиранье, пожранье. Грин. II. 350. Переказує якийсь змій цареві, щоб він або три вози золота дав, або старшу дочку на пожирення. Грин. І. 152.
Проброїтися, -роюся, -їшся, гл. Провиниться, напроказить.
Ростіпаха, -хи, ж. Женщина легкаго поведенія, потаскуха.
Стовковище, -ща, с. = стовквище. Вх. Зн. 67.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗҐРУНТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.