Віяти, -вію, -єш, гл.
1) Вѣять, дуть. Ой вітер не віє, гілля не колише. Із низу Дніпра буйний вітер віє-повіває. Люде гнуться як ті лози, куди вітер віє. Пишно процвітали, пахощами віючи, конвалії.
2) Вѣять, провѣвать. Молов батько не віючи, пекла мати не сіючи.
3) Вилять. Пес віє хвостом.
Вовчиця, -ці, ж. Волчица. Приходить на залісок, аж вовчиця на сонці з вовченятами грається.
Згодли́вий, -а, -е. = згідливий.
Меньо́к, -нька, м. = мень.
Нашурубурити, -рю, -риш, гл. Набуянить, набѣдокурить. Таке зілля, як парубок... раз би в раз на улицю, ще нашурубурить.
Плотарь, -ря́, м. Сплавщикъ, плотовщикъ.
Пнутися, пнуся, пнешся, гл. = п'ястися.
Прикорочати, -ча́ю, -єш, сов. с прикороти́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Укорачивать, укоротить.
Примана, -ни, ж. Приманка. Горох — людська примана.
Черемуха и черемха, -хи, ж. Раст. Prunus fadus L. Викопаю я черемху в темному лугу. Ум. чере́мушка.
