Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безгузий

Безгузий, -а, -е. 1) Безхвостый (о птицахъ). 2) хата безгуза. Хата безъ сѣней. Мирг. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 39.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗГУЗИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗГУЗИЙ"
Арти́ст, -та, м. 1) Артистъ, художникъ. 2) Актеръ. Публика тобі живому квітки кидала як солому, а вмер, артисте-небораче, то й байдуже. (Изъ эпитафіи Соленика). О. 1861. ІІ. 176.
Запіка́тися, -ка́юся, -єшся, сов. в. запекти́ся, -чу́ся, -че́шся, гл. Запекаться, запечься. Запеклися уста кров'ю — не промовлю. Мет. 129. Запеклося моє серце. Чуб. V. 958.
Ли́тий, -а, -е. 1) Литой. Несуть пани есаули козацькую збрую: литий панцирь порубаний, шаблю золотую. Шевч. 363. 2) Массивный, плотный, цѣльный. литий по́яс. Поясъ, вышитый золотомъ. Гол. Од. 29.
Одноруч нар. Одной рукой. Чого ви дверима грюкаєте? — Та се я одноруч зачиняла. Черниг. у.
Одуріти, -рію, -єш, гл. Ошалѣть, обезумѣть. Всі кинулись, мов одурівши. Котл.
Піхотою нар. = піхом. Мкр. Н. 14. Дозвольте, дядечку, кинути у вас коня у дворі, а я пійду піхотою. Г. Барв. 211. Душ з двадцять верхи та чоловіка з півтори сотні піхотою. О. 1861. VIII. 96, 97.
Поназдоганяти, -ня́ю, -єш, гл. Догнать (многихъ).
Пристосовувати, -вую, -єш, сов. в. пристосува́ти, -су́ю, -єш, гл. Примѣнять, примѣнить.
Сироїдка, -ки, ж. 1) Людоѣдка. 2) = сировоїдка. Вх. Пч. II. 28.
Чемерчина, -ни, ж. = чемерка. Чемерчина по коліна, що дівчина шила. Грин. III. 177.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗГУЗИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.