Золотохвилій, -я, -є. Съ золотыми волнами. Лани золотохвилі.
Коваляк, -ка́, м. Навозный, лошадиный жукъ. Geotrupus stercorarius.
Кохати, -ха́ю, -єш, гл. 1) Любить (кого-либо). Ой ти, дівчино, мислоньками блудиш, сама ти не знаєш, кого вірно любиш. Ой знаю, знаю, кого я кохаю, тілько я не знаю, із ким жити маю. Хто вірно кохає, той часто вітає. Батько й мати твої живуть при тобі і дякують... що ти їх при старости й кохаєш і поважаєш. 2) Взлелѣивать, возрощать, воспитывать (о дѣтяхъ, животныхъ, растеніяхъ). Кошару дитину кохала, любила, — крій себе не маю. Ой косо, косо, кохана, сім літ я тебе кохала! Cм. викохати.
Обурюватися, -рююся, -єшся, сов. в. обуритися, -рюся, -ришся, гл.
1) Обрушиваться, обрушиться, повалиться. Упала криша, так і засипало сіни... столя обурилась.
2) Возмутиться, вознегодовать.
Пря, -прі, ж. Споръ. Бо ти став на прю за мене, вивів мов право. Хто з ним на суд, на прю словесну стане.
Ростікатися, -каюся, -єшся, сов. в. ростекти́ся, -чу́ся, -че́шся, гл.
1) Расплываться, расплыться. Переносно: исчезать, исчезнуть. Хазяйствечко було, і те ростеклося. Ростеклось добро усе, як слина по воді.
2) Расходиться, разойтись. Відійшли і ростеклись по хатах. Ростеклося товариство, хто куди. Біжать згонити овець, що ростеклися по всій царині. Ростеклися, як руді миші.
Ряжечка, -ки, ж. Ум. отъ ряжа.
Свист, -ту, м. 1) Свистъ. (Змій) своїм свистом за 40 верстов людей побивав. Коли вже ви перестанете того свисту? 3) піти у свист. Сбѣжать, пойти въ бѣга. Як розвернеться на весну лист, то підемо всі в свист. 3) = цвист.
Сойм, -ма и -му, м. Сеймъ. Ум. со́ймик.
Щипати, -па́ю, -єш, гл. Щипать. Правда так, гусарин! — казав Радюк, щипаючи за щоку свого Павлика. Щипає-ламає зелений виноград. Вибігала.... прудка коза, щипала травицю. Кинув не палку, уб'ю не галку, щиплю не пірря, їм не м'ясо.
