Грива́тий, -а, -е. Длинногривый. Кінь гриватий. 2) Переносно: длинноволосый.
Гри́пик, -ка, м. Та часть скрипки, гдѣ привязаны струны, за подставкою.
Димо́к, -мку́, димо́чок, -чку, м. Ум. отъ дим.
Дяче́нків, -кова, -ве. Принадлежащій сыну дьячка.
Жоно́цький, жоно́чий, -а, -е. = жіночий.
Забрязча́ти, -зчу́, -зчи́ш, гл. = забрязкати. Криві шаблі забрязчали. Угору руки підіймали, кайданами забрязчали.
Поцятатися, -та́юся, -єшся, гл. Сыграть въ четъ и нечетъ.
Треш! меж. Крикъ на овецъ.
Угрівати, -ва́ю, -єш, сов. в. угріти, -рію, -єш, гл. 1) Пригрѣвать, пригрѣть, нагрѣвать, нагрѣть. А сонце гріє все та грів помаленьку; угріло Божий світ. Ледачого і кожух не вгріє. 2) Разгорячать, разгорячить. Угріти коня. 3) Только сов. в. ударить. А він його як угріє в потилицю. Як угріє змія, то той по шию і ввійшов у мідний тік.
Черепча, -чі, ж. Родъ невода, употребляемаго на Днѣстрѣ.
