Безпричасний, -а, -е. Безучастный, холодный. На дух, мару вона походила з своїм поглядом безпричасним.
Зарива́ти 1, -ва́ю, -єш, сов. в. зари́ти, -ри́ю, -єш, гл. Зарывать, зарыть. Узяв того сина і вбив та й зарив під корито. Упав так, що аж носом зарив.
Засмокта́ти, -ся. Cм. засмоктувати, -ся.
Кашоварський, -а, -е. Принадлежащій кашевару.
Напіра́ти, -ра́ю, -єш, сов. в. напе́рти, -пру́, -пре́ш, гл. Напирать, напереть. Напор на мня, як дуч на теля. Із-за Дніпра напірає дурний Самойлтич. Як на осиці лист, тремтить млинок од хвилі. Вода напре, — дивись — то вискочив гвіздок, то паля тріснула, то заставку розбило, а далі і знесло млинок.
Поетів, -това, -ве Принадлежащій поэту. Душа поетова святая.
Постояння, -ня, с. Стояніе. Хилилася береза своїй зеленій діброві: дякую ж тобі, зеленая діброво, за моє постояння, кілько я у тобі стояла, буйного вітру не знала.
Сніжниця, -ці, ж. = сніговиця. Морози лютували і сніжницею мело.
Удушити, -шу, -шиш, гл. Удушить. Щоб тебе вдушило та вдавило.
Шкло, -ла, с. = скло. Шкло як роблять, до розпалюють тим огнем, шо од блискавиці загориться. Ум. шке́льце.
