Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безглуздий

Безглуздий, -а, -е. Безтолковий, безмозглый, безсмысленный. Левиц. І. 257. Безглуздий як синиця. Посл.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 38.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗГЛУЗДИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗГЛУЗДИЙ"
Жартівли́во нар. Шутливо.
Заги́джувати, -джую, -єш, сов. в. заги́дити, -джу, -диш, гл. Запакощивать, запакостить.
Збоє́цький, -а, -е. Разбойничій. По шляхетській гордували, по збоєцькій жартували. К. Досв. 115.
Зи́з, -за, м. 1) Косой, косоглазый. Лис, зиз, кутернога: як удасться що доброго — велика ласка пана Бога. Ном. № 8546. зи́зом диви́тися. Искоса посматривать.
Нездужати, -жаю, -єш, гл. 1) Не имѣть силъ, быть не въ силахъ. Конфедерат п'яний нездужа встать. Шевч. 140. Четвертинський нездужав більш бороться з своїм коханням. Стор. МПр. 72. 2) Быть больнымъ, болѣть, хворать.
Паха, -хи, ж. = пахва. Узяв її по під пахи. АД. І. 278. Ум. пашка. Ой взяв же ї по-під пашки, повів же ї по-під дашки. Гол. І. 45.
Погнітити, -чу, -тиш, гл. Подавить, придавить (во множествѣ).
Пропразникувати, -ку́ю, -єш, гл. = просвяткувати.
Простець, -ця́, м. Прямое направленіе. Верне і соб, і цабе, а простець і мине. Полт.
Трава, -ви, ж. Трава. На ледачій землі і трава не росте. Ном. Ум. травка, травонька, травочка, травиця, травичка, травиченька. Щоби сіно не зчорніло і в полі травиця. Чуб. V. 14.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗГЛУЗДИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.