Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безвухий

Безвухий, -а, -е. 1) Не имѣющій одного уха или обоихъ. Чого це ваша собака безвуха? Полт. 2) О посудѣ, иголкѣ: не имѣющій ушка. Безвухий горщик. Безвуха голка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 38.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗВУХИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗВУХИЙ"
Виправдатися, -ся. Cм. виправдувати, -ся.
Вутеня, -няти, с. = утеня. Нехай мої вутенята в городі у тебе. Грин. ІІІ. 250.
Гуркота́ти, -кочу́, -чеш, гл. 1) Грохотать, стучать. 2) Ворковать. Ой ну люлі, люлі! налетіли гулі, стали гуркотати, що дитині дати. Дѣтск. пѣсня. Ой голуб гуде, голубка гуркоче. Чуб. V. 280.
Заструпи́тися Cм. застру́плюватися.
Зоставити Cм. зоставляти.
Нало́й, -ло́ю, м. Аналой. Після молебня метнувся Павлюга і підійшов до налою. Стор. МПр. 149.
Перестріляти, -ля́ю, -єш, гл. Окончить стрѣльбу.
Пробація, -ції, ж. Проба, испытаніе. Славяносерб. у.
Тямовитий, -а, -е. Понятливый. Він тямить силу у письмі, у лічбі; нема що казать — хлопець гарний, тямовитий. Оце у ярмарку купив йому чотирі книзі, папіра і три пір'ї. Васильк. у.
Хмуроокий, -а, -е. Съ угрюмо смотрящими глазами, т. е. угрюмый, сердитый. Вх. Зн. 76. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗВУХИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.