Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безгласний

Безгласний, -а, -е. Безгласный. Був німий я і безгласний. К. Псал. 10.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 38.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗГЛАСНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗГЛАСНИЙ"
Випорожнити, -ся. Cм. випорожняти, -ся.
Задніпря́нець, -нця, м. Житель заднѣпровья. Черк. у. Шевч. 574.
Первотворний, -а, -е. Оригинальный. Желех.
Повиганяти, -ня́ю, -єш, гл. = повигонити.
Посовиніти, -ні́ю, -єш, гл. Побыть въ полубезсознательномъ состояніи, въ опьяненіи. Сидить Петро дуже п'яний, держить у руці десятку, а Іван як ухопить її та й хода. — Що ж йому на те Петро сказав? — Аж нічогісінько: посидів ще трохи, посовинів-посовинів та й пішов собі з шинку. Екатер. у. ( Залюбовск.).
Розмазчити, -чу́, -чи́ш, гл. Избить въ кровь. Пику розмазчу.
Стонадцять числ. Больше ста. Стонадцять чортів твоїй матері.
Суятний, -а, -е. Плохой, затруднительный, стѣснительный (объ обстоятельствахъ). Суятна на мене година — я въ затруднительномъ, тяжеломъ положеніи. Вх. Зн. 68.
Учар, -ра, м. = вівчарь. Вх. Лем. 476. Cм. увчар.
Царя, -ряти, с. = цареня. Шевч. ІІ. 13.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗГЛАСНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.