Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безгласний

Безгласний, -а, -е. Безгласный. Був німий я і безгласний. К. Псал. 10.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 38.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗГЛАСНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗГЛАСНИЙ"
Блощинник, -ка, м. Раст. Ledum palustre. Лв. 99. Cм. блощичник.
Гварити, -рю, -риш, гл. Говорить. Як бим не зробила, то бим не гварила. Год. I. 89.
Замі́жній, -я, -є. Во время замужества происходившій, замужній, который бываетъ замужемъ. Вона тепер більше раділа і кохалась у всьому, що вбачали очі, ніж із початку життя свого заміжнього. Г. Барв. 144. Заміжня. Замужняя. Збунтувала проти мене... мою заміжню дочку. Левиц. ПЙО. І. 378.
Зрабувати, -бую, -єш, гл. Ограбить. Ідуть турки на рабунки, зрабують тя молодого. Чуб. V. 1087. Зрабували той город, забрали в йому всіх коней. Опат. 25.
Зрізнитися, -нюся, -нишся, гл. Отдѣлиться, раздѣлиться.  
Му́скати, -каю, -єш, гл. Приглаживать. Гол. Од. 73.
Розщипувати, -пую, -єш, сов. в. розщипа́ти, -па́ю, -єш, гл. Разщипывать, разщипать. Став розщипувати вареник. Кв. І. 260. Розщипали на дрібні кавалки. Гн. II. 204.
Сталка Cм. сталька.
Увірванець, -нця, м. = увірва. Вх. Зн. 73.
Хмуровокий и хмуроокий, -а, -е. Съ угрюмо смотрящими глазами, т. е. угрюмый, сердитый. Вх. Зн. 76. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗГЛАСНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.