Відмока, -ки, ж. 1) Мокрое мѣсто въ землѣ, мочага. 2) Щелокъ, въ которомъ намочено бѣлье. Ой треба нам, чоловіче, громаду збірати, щоб помогли сорочки з відмоки попрати. Мотря стала віджимати сорочки з від моки.
Відтаганити Cм. відтаганювати.
Допуска́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. допусти́ти, -щу́, -стиш, гл. Допускать, допустить. Боже, як прийде час умерти, не допускай довго лежати — кажи прийти смерти. Тільки допусти його до коша, а сам не рад будеш.
Задобі́ддя, -дя, с. Предобѣденное время. Город Сороку у неділю рано (в) задобіддя взяв.
Змовини, -вин, ж. мн.
1) Уговоръ. І погуби їх серед ради, серед їх змовин нечестивих.
2) Сговоръ. Зробили змовини, а там і весілля справили.
Зрозуміло нар. Понятно.
Зюзник, -ка, м. Раст. Lycopus europaeus L.
Проступитися, -плю́ся, -пишся, гл. Провиниться, совершить проступокъ. Чи ми Богу проступилися, що на нас таке лихо. Ми, прості люде, коли і проступимось иноді, то нам Бог і вибачить. Прости, паноче! проступилась: я далебі дурна була.
Хвасолина, -ни, ж. = квасолина.
Швацький, -а, -е. Швейный.
