Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

познищуватися
познівечувати
познімати
познобити
позносити
позносювати
познущатися
позов
позодягати
позолити
позолота
позолотити
позолотіти
позолотка
позолочувати
позомлівати
позорувати
позорювати
позоряти
позоставатися
позостати
позострівати
позострічати
позотлівати
позохочуватися
позраджувати
позралювати
позраховувати
позривати
позринати
позрівнювати
позрізувати
позрікатися
позріти
позроджувати
позростати
позростатися
позрошувати
позрощувати
позрубувати
позруйновувати
позрушувати
позряжати
позсаджувати
позсапувати
позсилати
позсипати
позсихати
позсихатися
позсідати
позсідатися
позсікати
позскакувати
позсовувати
позсовуватися
позстарюватися
позсукувати
позубити
позубитися
позубцювати
позужувати
позурочувати
позустрівати
позустрічати
позціплювати
позчіплювати
позчіплюватися
позшивати
поз'язувати
поинакшати
поізбавити
поїд
поїдайло
поїдати
поїдинок
поїдка
поїднання
поїзд
поїздовий
поїздонько
поїзжанин
поїзжати
поїсти
поїстися
поїхати
пойда
пойменувати
пойняти
покавкати
покадити
показ
показання
показанщина
показати
показити
показитися
показний
показність
показувати
показуватися
показчик
покалавурити
покаламутити
покалатати
покалічити
покаляти
покалятися
покаменіти
покаменувати
поканючити
покапати
покаплунити
покапостити
покапотіти
покарання
покарати
покарбувати
покарбуляти
покарбутити
покарлючити
Водопійло, -ла, с. = водопій. І ручаї шумлять проміж горами звірятам польовим на водопійло. К. Псал. 236. Круг водопійла в балищах кочують татари з кіньми, вівцями й волами. К. МБ. X. 17.
Гемблювання, -ня, с. 1) Строганіе рубанкомъ. Годі, майстре, гемблем гемблювати: прийде батько, буде сокирою підправляти. (Насмѣшка надъ плохимъ мастеромъ). Мнж. 165. 2) Брезгать. Не гемблюйте нашим хлібом-сіллю. Черном.
Допи́туватися, -туюся, -єшся, сов. в. допита́тися, -та́юся, -єшся, гл. 1) Узнавать, узнать, выспрашивать, выспросить. Царь допитується: чого ти, дочко, журишся? Рудч. Ск. II. 32. допита́тись сло́ва. Узнать рѣшеніе. Поїхали до свата слова допитаться. Н. Вол. у. 2) Находить, найти кого либо при помощи разспросовъ. Скоро козак нетяга Насті Горової, кабашниці степової допитався, зараз у світлицю вбрався. ЗОЮР. І. 201. Допитався до того багатого купця. Грин. II. 326.
Живоси́лом нар. Насильно. Схотів мене, моя матінко, живосилом на оберемок та й потаскав у кущі. Харьк. Я вже живосилом одволокла Катрю од дверей хатніх. МВ. ІІ. 111. Живосилом не повінча.
Католичка, -ки, ж. = кателичка. Чом матір не вбили, ту прокляту католичку, що вас породила? Шевч. 199.
Небожа, -жа́ти, с. 1) Племянникъ, племянница (ребенокъ). Зайдіть, лишень, то я небожатам якого гостинця дам. Скажете: тітка прислала. МВ. І. 19. 2) мн. Голубчики, милые. Хтіла б бранцями, небожатами, цілий світ звоювати. Гол. І. 133. 3) мн. Употребляется подобно слову небіж 3. Такий мені, небожата, сон приснився (Алканъ-паша къ янычарамъ и рабамъ). Лукаш. 16. Не дуріте дітей ваших, що вони на світі на те тільки, щоб панувать... Дознаються небожата, чия на вас шкура!.. Шевч. 212. Ум. небожатко, небожаточко.
Новолітувати, -тую, -єш, гл. Поздравлять съ новымъ годомъ (1-го января), совершая при этомъ обрядовый посѣвъ зеренъ въ хатѣ. Чуб. III. 1 и 2.
Понос, -су, м. Рожденіе (у животныхъ). У свині два поноси в літо. Черниг. г.
Скорохват, -та, м. Человѣкъ, быстро за все берущійся.
Теслик, -ка, м. Ум. отъ тесля.
Нас спонсорують: